У самому серці старовинного Пирятина, де минуле зустрічається із сучасністю, височіє велична водонапірна вежа — мовчазний свідок кількох епох, що пройшли через це мальовниче місто Полтавщини. Її стрункий силует давно став невід’ємною частиною міського пейзажу, а сама споруда — однією з найцікавіших архітектурних пам’яток Пирятина.
Вежа була зведена наприкінці XIX — на початку XX століття, у часи, коли в Україні активно розвивалася система водопостачання. Подібні споруди будувалися майже в усіх містах, але пирятинська вирізняється особливою архітектурною витонченістю. Її спорудили з червоної цегли, прикрасивши декоративними арками, нішами та зубчастими карнизами, що нагадують риси неороманського стилю.
Завдяки цим елементам вежа нагадує радше середньовічну башту, ніж утилітарну інженерну споруду. Вона має кілька ярусів, а на самій вершині колись містився металевий резервуар для води.
У свій час вежа відігравала ключову роль у забезпеченні міста водою. Вона працювала в комплексі з насосною станцією, піднімала воду з річки Удай і подавала її до міських фонтанів, установ, житлових будинків. Це був справжній прорив у благоустрої Пирятина — символ поступу, технічного прогресу та модернізації міського життя.
З часом потреба у старій системі водопостачання відпала, і вежа втратила своє первісне призначення. Проте її не знесли — навпаки, жителі Пирятина зберегли її як історичну домінанту та пам’ятку архітектури. Сьогодні вона приваблює туристів і дослідників, що цікавляться індустріальною спадщиною України.
Завдяки своїй висоті з вежі відкривається чудовий краєвид на стару частину міста та долину річки Удай. Особливо ефектно вона виглядає у вечірньому світлі, коли захід сонця забарвлює цеглу у теплі відтінки помаранчевого й червоного.
Для місцевих мешканців водонапірна вежа — не просто технічна споруда, а символ Пирятина, його впізнавана візитівка. Вона зберігає у своїх стінах подих минулого, нагадує про працелюбність, винахідливість і прагнення до розвитку, що завжди вирізняли пирятинців.
Сьогодні влада міста розглядає ідею створення поруч з вежею невеликого туристичного куточка — оглядового майданчика чи міні-музею історії водопостачання. Та навіть без цього вежа вже давно стала живим музеєм під відкритим небом — спогадом про часи, коли інженерна думка поєднувалася з естетикою і любов’ю до краси.
Водонапірна вежа Пирятина — це не просто архітектурна пам’ятка, а жива легенда міста, його кам’яна історія, що зв’язує покоління. Вона нагадує кожному, хто проходить повз, що справжня краса — у поєднанні користі, історії та душі.
