Безперечно, це одна з найчарівніших та найглибших рис Тернополя – його здатність вшановувати не лише великих історичних діячів, але й прості, повсякденні речі та явища. Місто, через свої монументи, розповідає історії не героїв, а містян, не гучних подій, а щоденного життя. І в цьому його унікальність.
Пам’ятник сантехніку
Цей пам’ятник, встановлений у 2010 році біля Будинку побуту на вулиці Гетьмана Сагайдачного, – perhaps найяскравіший приклад тернопільського гумору та глибокої народної мудрості.
Зовнішність: Ви не побачите тут постаменту з бронзовими ліхтарями. Сантехнік Анатолій, так місцеві жартівливо називають бронзову фігуру, – це звичайний чоловік у робочому одязі, який, схожий на справжнього майстра, виліз з люка. У одній руці у нього розвідний ключ, іншою він тримається за край колодязя. Його обличчя спокійне і трохи втомлене, зосереджене на роботі.
Символізм: Але в цій простій сцені – глибокий символізм. Це пам’ятник усім тим невидимкам, чия праця залишається в тіні, але без якої неможливо уявити комфортне міське життя. Водопровід, каналізація, тепло – все це тримається на таких як Анатолій. Він – втілення працівника, який завжди поруч у скрутну хвилину (коли «пробило батарею» чи засорився туалет). Містяни й туристи обов’язково труть йому ключ на щастя – і цей блискучий від дотиків металевий інструмент свідчить про те, що пам’ятник став своїм, рідним.
Філософія: Це монумент без пафосу, монумент із посмішкою, але з великою повагою до звичайної, але такої важливої професії.
Пам’ятник невидимці
Якщо сантехнік – це невидимка, який став видимим, то цей пам’ятник – його пряма протилежність. Він знаходиться на розі вулиць Валової та Сагайдачного, і це, мабуть, найбільш концептуальний з усіх тернопільських монументів.
Зовнішність: А що можна побачити на пам’ятнику невидимці? Правильно – нічого. Точніше, це порожній постамент, на якому нічого не встановлено. Іноді на ньому з’являється табличка з написом «Невидимка». І все.
Символізм: Геніальність цієї ідеї – у її відкритості для інтерпретацій. Це може бути пам’ятник усім тим, кого історія забула вписати на свої сторінки. Це може бути антипам’ятник, іронія над самим явищем встановлення монументів. Або ж це метафора порожнечі, невисловленого, таємничого. Кожен бачить у ньому щось своє. Хтось фотографується на порожньому постаменті, ніби ставши на мить цим невидимкою, хтось просто проходить повз із посмішкою. Це пам’ятник-гримота, пам’ятник-філософія, який змушує задуматися про те, що ми вважаємо важливим і вартим увіковічнення.
Філософія: Він вшановує не конкретну особу чи річ, а саму ідею невидимості, свободу для фантазії та право на існування того, що неможливо побачити очами.
Пам’ятник стільцю
І на завершення цієї тріади – наймолодший, але вже улюблений містянами Пам’ятник дерев’яному стільцю. Він з’явився у 2017 році на однойменній площі Стільця (колись Жовтневої), ставши логічним продовженням ідеї вшанування простих речей.
Зовнішність: Це великий, але дуже затишний дерев’яний стілець, виготовлений із дуба майстрами-різьбярами. Він не просто стоїть як експонат – на нього можна сісти, відпочити, зробити фотографію.
Символізм: Стілець – це символ відпочинку, спілкування, домашнього затишку. У світі, де всі кудись поспішають, цей пам’ятник нагадує: іноді варто просто сісти і розслабитися. Він символізує гостинність, прості радості життя, можливість знайти час для себе чи розмови з близькими. У певному сенсі, це також пам’ятник ремеслу, вмілим рукам майстра, який з куска дерева може створити красиву та корисну річ.
Філософія: Простота, затишок і людяність. У цьому вся суть цього монументу.
Разом ці три пам’ятники створюють єдиний образ Тернополя як міста:
- Земного та практичного (сантехнік);
- Іронічного та філософського (невидимка);
- Затишного та людяного (стілець).
Вони не вимагають від глядача знань історії чи літератури. Вони розмовляють з ним мовою щоденного життя, гумору і простої мудрості. Це не пам’ятники минулому, це пам’ятники сьогоденню, які роблять Тернопіль справді особливим, теплим і незабутнім містом, де навіть люк, порожній постамент і старий стілець можуть розповісти цілу історію.
