Будинок архітектора в Харкові, розташований на вулиці Дарвіна, 9, є визначною пам’яткою архітектури та культури міста. Збудований у 1911–1912 роках за проектом архітектора Віктора Величка, цей особняк у стилі неоренесансу спочатку належав родині відомих харківських купців Рижових.
Особняк на вулиці Дарвіна був подарунком Павла Рижова його дружині Валерії Олександрівні. Після завершення будівництва у 1912 році новосілля відзначили пишним балом на честь господині дому.
Родина Рижових займала значне місце в економічному та соціальному житті Харкова. Вони володіли заводом з виробництва церковних дзвонів, продукція якого була відома далеко за межами міста. Дзвони з їхнього заводу прикрашали, зокрема, дзвіницю Успенського собору та Курязький Преображенський чоловічий монастир. Окрім цього, Рижови займалися виробництвом та торгівлею фарбами, білилами, залізними та електротехнічними товарами.
Фасад будівлі прикрашають колони іонічного ордера та парапет зі скульптурним фризом, що надає їй величного вигляду. Інтер’єри вражають розкішшю: парадний білий зал у стилі пізнього класицизму, зелена їдальня з каміном, дубовою різьбленою стелею та стінами зі штучного мармуру. У банкетній залі збереглося панно із зображенням сцени полювання, де, ймовірно, зображені самі господарі дому. Люстри та фурнітура були виготовлені на заводі Рижова, що підкреслює увагу до деталей та майстерність виконання.
Після революції 1917 року родина Рижових залишила свій дім, і будівля перейшла у власність держави. У різні періоди тут розміщувалися Надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією, спекуляцією та саботажем, а також Всеукраїнське товариство культурних зв’язків із закордоном. З 1934 року особняк став Будинком архітектора, де розмістилася Харківська обласна організація Національної спілки архітекторів України.
Протягом десятиліть Будинок архітектора був центром культурного та професійного життя міста. У його стінах проводилися виставки, конференції, творчі зустрічі та інші заходи, що сприяли розвитку архітектурної думки та культурного обміну. У 2000-х роках підвальні приміщення будівлі були відомі завдяки клубу Churchill’s Music Pub, де проходили концерти місцевих музичних колективів та літературні слеми.
На жаль, будівля неодноразово зазнавала пошкоджень. У 2022 році, внаслідок ракетних обстрілів Харкова, багато оригінальних вікон, які пережили дві світові війни, були розбиті. А 1 вересня 2023 року сталася пожежа, що почалася з літнього майданчика ресторану поруч і перекинулася на Будинок архітектора, серйозно пошкодивши задню частину будівлі та дах. Мер Харкова Ігор Терехов пообіцяв оперативно провести необхідні ремонтні роботи для збереження цієї історичної споруди, підкресливши її культурне значення для міста та його мешканців.
Сьогодні Будинок архітектора залишається важливим символом архітектурної спадщини Харкова. Його історія відображає зміни, які пережило місто протягом століття, а сама будівля є свідком багатьох подій та трансформацій. Зусилля громади та влади спрямовані на збереження та відновлення цієї унікальної пам’ятки, щоб вона й надалі служила центром культурного та професійного життя Харкова.
