На землях Хмельниччини, розташований диво – замок «Кам’янець – Подільський». Кам’янець-Подільська фортеця – це не тільки неймовірно красива і велична споруда, а й оборонний замок, який багато років захищав Полісся від атак різноманітних завойовників. Фортеця побудована на високих скелях , що омиваються водами ріки Смотрич. Блокували прохід у місто, розлогі береги протяжністю 250 метрів. Кам’яні стіни фортеці не давали жодної можливості для ворогів зайти в середину. Надійно захищали місто з усіх сторін центральна споруда, довжиною 1,5 гектара, оточена одинадцятьма вежами. За всі ці заслуги старий замок Кам’янець-Подільський отримав славу неприступної фортеці.
Історія створення замку бере свій початок ще з Х –ХІІІ століття. За староруськими традиціями для охорони слов’янських поселень, була побудована дерев’яна споруда на річці Смотрич. В перші 200 років свого існування замок зазнав руйнації від пожежі, а після нападу татаро – монгол, майже все населення було знищено, а замок залишався під їх пануванням ще впродовж сорока років. Після того, як литовський князь Ольгерд розбив татаро-монгол у битві під Синіми водами, у 1362 році Кам’янець – Подільський замок перейшов у володіння п’ятьом племінникам князя. Зачаровані мальовничими краєвидами та недоторканною природою цього краю, Костянтин, Борис, Федір, Юрій та Олександр вирішують тут залишитись. З того часу починається відбудова оборонного пункту. Племінники князя Ольгерда, залучаються підтримкою польської шляхти та римських священнослужителів, а ті в свою чергу виділяють на будівництво фортеці власноруч зібрані пожертви Святого Петра. З ХІV століття Кам’янець-Подільський замок починає набувати того вигляду, яким його можна побачити в наш час. В зв’язку з тим , що спадкоємців опинилося дуже багато, між ними починаються розбіжності. Це призводить до переходу фортеці у власність Речі Посполитої і так триватиме до 1793 року. За роки панування Речі Посполитої місто стало осередком польських військ та отримало королівський статус. За всі ці роки було багато бажаючих захопити величну фортецю, але вдалося це лише турецькому султану Магомету ІV. В ХХ столітті Кам’янець-Подільська фортеця, знов переживала для себе нелегкі часи, аж поки не стала столицею УНР. В наш час фортеця «Кам’янець Подільський» отримала статус визначної пам’ятки архітектури ЮНЕСКО.
Як і будь – яка споруда з віковою історію, Кам’янець – Подільська фортеця обросла чутками та легендами стосовно її створення. За однією з легенд: у вдови було два сини, які не мали ні родини, ні власної оселі. Брати вирушили у дорогу, в пошуках щастя, не взявши з собою ні води, ні їжі. Під час подорожі, коли вони майже не загинули від спраги і голоду, перед ними з’явився острів, на якому було безліч звірини, а вода була багата на рибу та перли. В цьому місці брати побудували своє житло і вирушили за своєю сім’єю, щоб відвести їх на нове місце життя. Але прибувши на батьківщину, матір їм відповіла: «ваше місто буде холодним та голодним, бо ви не взяли хліба в дорогу». Саме так з’явився популярний в Кам’янці вислів: «Кам’янець – вінець. Навколо вода, а на суші біда». За іншою легендою: Під час полювання племінників князя, на їхньому шляху зустрівся олень з золотими рогами. Ця благородна тварина показала їм місце дивовижної краси, що було оточене лісом та водами, і наказав братам зрубати дерева та возвести на їх місці високий замок. Це місце згодом стало заможним і процвітаючим. І мрія племінників князя, про власне князівство була здійснена.
Краса Кам’янець – Подільського замку приваблює не тільки істориків та дослідників, а й безліч мандрівників та туристів з різних куточків світу. Дістатися до фортеці можна скориставшись поїздом, автобусом чи електричкою, доїхавши до Тернополя, Хмельницького чи Чернівців, з яких регулярно ходять маршрутні автобуси до місця призначення. Дорога до замку від готелю чи автостанції займе не більше 20 хвилин транспортом.
