Чигиринський замок (фортеця) була збудована у XVI столітті у місті Чигирин. Після того, як Чигирин набув статусу столиці. В новоутвореній козацькій державі, приватна чигиринська резиденція Хмельницьких стала офіційною резиденцією гетьмана. З історичних джерел відомо, що в цій резиденції знаходилися і наступні козацькі гетьмани: І. Вигорський, П. Тетеря, Ю. Хмельницький та П. Дорошенко. Гетьманська резиденція знаходилася на території міста і була захищена Кам’яною горою та замком.
Побудували замок на території стародавнього городища, в стратегічно найвигіднішій позиції в околиці. Місцем для будівництва замку було обрано Кам’яну гору, що височіла над річкою Тясмин. Фундатором виступив черкаський староста Олександр Вишневецький. Навколо замку височіла дубова оборонна огорожа з дахом. Також були побудовані три дерев’яні башти, одна з яких знаходилась над брамою. Укріплення бастіонного типу з’явилися у 1660 роках і мали трикутну форму , що повторювало обриси гори.
У 1648 році під владою Богдана Хмельницького Чигиринський замок стає цитаделлю гетьманської столиці. Відповідно до вимог новітньої європейської фортифікації, замок постійно модернізувався. Під час владарювання Петра Дорошенка, бастіони та вали були обкладені камінням за старо- італійською системою. Бастіон Дорошенка зберігся і в наш час, та був відреставрований. Під час московсько Чигиринських походів у 1674 році проти П. Дорошенка з його турецькими союзниками, під владою гетьмана залишилися лише Чигирин та навколишні села. У червні місяці, того ж року московським воєводою Григорієм Ромодановським та гетьманом Лівобережної України Іваном Самойловичем, Чигиринський замок було взято в облогу. Після надання допомоги Дорошенку від османського візира Кара – Мустафи, росіяни відступили на лівий берег Дніпра і Дорошенко повернув свою владу над Правобережною Україною. Восени в Чигирин вступило польське військо і вже у вересні 1676 року росіяни знову взяли його в облогу. 19 вересня відбувся короткий бій, після якого Дорошенко зняв з себе повноваження гетьмана. Як результат, Чигирин втратив статус столиці, а у замку розташувався московський гарнізон.
У літку 1677 року під час османської облоги замок отримав значні пошкодження. Тоді 5 тисяч українських козаків та 24 тисячі московських стрільців оборонялись від 120-тисячної османської армії. Турки відступили лише після підходу війська Ромодановського та гетьмана Самойловича. 8 липня 1678 року розпочалась нова облога турками Чигиринського замку. В їх план входило взяти Чигирин, Черкаси та дійти до Києва. За секретним указом від царя, який отримав Ромодановський, в ніч 10 серпня Патрік Гордон вивів із замку гарнізон та підірвав пороховий погріб та гармати. В наслідок цього вибуху, замок було вщент зруйновано, та більше ніколи не було відновлено. С цього моменту місто Чигирин втратило своє політичне та стратегічне значення. Найбільших руйнувань, рештки замку зазнали у XIX столітті, від рук дрібних підприємців. Кмітливі підприємці влаштували на Кам’яній горі виробництво млинових жорен з місцевого пісковику, внаслідок цих дій, з лиця землі зникла вся західна половина замкової території, а сама гора понизилася на декілька метрів.
На даний час збереглися 4 зображення Чигиринського замку. Серед них: три топографічних плани, виконані в 1678 році відомим шотландським інженером Патріком Гордоном. Та зображений малюнок з літопису Самійла Величка «Штурм Чигирина 1678 року».
