Меморіал «Жертвам фашизму» розташований у Парку Слов’янської культури та писемності (колишній парк ДК «Металургів») у Ленінському районі Донецька.
Під час німецької окупації (1941–1943) на території Донецька (тоді — Сталіно) на базі Палацу культури і прилеглого парку був організований концтабір №162 для військовополонених. У ньому перебувало понад 25 000 радянських в’язнів. Померлих ховали просто в анклаві парку, створивши братські могили.
В 1956 році місцеві мешканці насипали курган над братськими могилами, щоб увіковічнити пам’ять загиблих. А у 1965 році, у день 20‑ї річниці Перемоги було відкрито сучасний монумент. Він був результатом творчої співпраці скульптора Леоніда Бриня та архітектора Юрія Можчіля.
Монумент — це шість 12‑метрових пилонів, об’єднаних бронзовим або алюмінієвим вінком, які символізують єдність і скорботу. До вершини кургану веде 50 ступенів. Первісне облицювання було виконано зі світло‑блакитних склопанелей, проте пізніше їх замінили спочатку на червоний граніт, потім на металопрокат через осипання плит, а згодом знову повернули до граніту.
У центрі до реконструкції знаходився Вічний вогонь, який запалювали під час пам’ятних дат. У 2007 році його зруйнували вандали.
У грудні 2011 року меморіал відновили:
- Облицювали пилони гранітом.
- Встановили внутрішнє підсвічування і червоне зовнішнє підсвітлення, що створює ефект драматичної геометрії вночі.
- Повторно встановили Вічний вогонь.
- Поряд висадили кілька сотень дерев, встановили огорожу та нові ворота.
Торжество відкриття проходило за участі губернатора, мера, митрополита і ветеранів.
Значення меморіалу сьогодні:
- Місце пам’яті – тут щороку проходять урочистості до Дня Перемоги та Дня визволення Донбасу.
- Символ примирення – завдяки вдумливій композиції і використанню простору сам меморіал спонукає до роздумів про вічну ціну війни.
- Культурне серце парку – знаходиться в комплексі з Центром слов’янської культури, княжими монументами, дитячими майданчиками, тому прекрасно поєднує пам’ять із повсякденним життям громади.
Меморіал «Жертвам фашизму» — це не просто архітектурна споруда, а місце, де історія Донецька вимовляє своє трагічне ім’я. Тут поєднуються руїни, людська пам’ять і символи відродження. Архітектурні рішення, реконструкція та культурне оточення створюють потужний меседж про ціну миру й необхідність пам’ятати уроки минулого.
