У самому серці українських Карпат, в мальовничому селі Колочава на Закарпатті, серед зелених схилів та дзвінкого шуму гірських потоків, розташувався унікальний музей просто неба — «Колочавський бокораш». Це один із понад десятка музейних об’єктів, що входять до етнографічного комплексу «Старе село», але водночас — самобутній пам’ятник непростій, але героїчній праці гуцулів-бокорашів, що сплавляли ліс гірськими ріками.
Слово «бокораш» походить від угорського bárkás — плотогоний. У Карпатах бокорашами називали чоловіків, які будували зруби (плоти) з колод і сплавляли їх швидкими річками на рівнини — до міст та промислових центрів. Це була небезпечна, виснажлива робота: вузькі кам’янисті русла, пороги, круті повороти й раптові водовороти часто ставали пастками. Але саме бокораші забезпечували деревиною цілі регіони, і їхня праця була незамінною для розвитку ремесел, будівництва, навіть суднобудування.
Музей «Колочавський бокораш» не просто розповідає про життя плотогонів — він переносить відвідувача у давню епоху. Експозиція розміщена на березі річки Теребля і включає:
- Реконструйовану плотину, з якої починалося сплавляння.
- Бокор (пліт), збудований за традиційною технологією.
- Майстерню бокораша, де демонструються інструменти, якими колись користувалися лісоруби та плотогони.
- Сценки з життя, відтворені за допомогою фігур у народному одязі, — бокораші, що готуються до рейсу, відпочивають біля ватри, ремонтують інструмент.
Усе зроблено з максимальною достовірністю, за участю місцевих майстрів і старожилів, які зберігають автентичні знання.
Музей не тільки показує, як працювали бокораші, але й розповідає про життя гуцулів у гармонії з природою. Це — історія взаємин людини та стихії, де сила, мудрість і витривалість ставали основою виживання.
Окрім огляду експозиції, відвідувачі можуть долучитися до інтерактивних програм — навчитися в’язати бокор, випробувати інструменти лісорубів, почути автентичні пісні, що їх співали бокораші в дорозі.
«Колочавський бокораш» — це лише одна з численних локацій у селі Колочава, яке вже здобуло неофіційний статус музейного села України. Тут діють музеї-скансени, радянської історії, чеського періоду, вузькоколійки, шкільної освіти та інші, що роблять Колочаву унікальним центром живої історії Закарпаття.
Музей «Колочавський бокораш» — це більше, ніж музей. Це вікно у минуле, можливість відчути ритм життя карпатських лісорубів і річкових володарів. Це шана праці простих людей, без яких не було б доріг, міст і фабрик. І саме тут, у шумі Тереблі та скрипі дерев’яного плоту, оживає минуле, що формувало наші Карпати.
Хочете справді зануритися в історію — приїдьте в Колочаву. І пам’ятайте: справжні пригоди починаються там, де є щирість, сила і дух предків.
