Справжній середньовічний замок можна побачити на Закарпатті, неподалік Ужгорода в невеличкому селищі Невицькому. Невицький замок височіє над лівим берегом Ужа, на одній із вулканічних гір висотою понад 125 метрів. Фортеця оповита численними історіями та легендами. Кожного року замок відвідують сотні туристів з різних куточків світу. Нажаль сьогодні фортеця перебуває у аварійному стані, але завдяки кропіткій праці волонтерів потроху відбуваються реставраційні роботи та проходять дослідженням Невицького замку.
Спираючись на гіпотези багатьох істориків та археологів, Невицький замок був заснований у проміжку між 12 та 13 століттям. Спочатку фортеця мала типовий для того часу вигляд – дерев’яне земляне городище, оточене валами та ровами і трьома лініями оборони. Ця оборонна споруда була форпостом для угорських князів. В замок можна було потрапити лише через вузький гірський перехід, який ретельно охоронявся. В 1241 році після татаро – монгольської навали фортеця зазнала перших руйнувань. Після нападу, майже всі дерев’яні укріплення були знищені. Зробивши певні висновки, угорський король Бела IV, наказав відбудовувати нову фортецю більшою мірою з каменю. Замок постійно перебував у епіцентрі політичних подій та інтриг, після приходу до влади Анжуйської династії, у 1317 році замок передали у володіння Філіпу Другету. Другет заснував власну магнатську династію, і довгий час володів великою частиною довколишніх земель.
В 15- 16 столітті замок набув сучасного вигляду. Загальна площа фортеці та оборонних споруд розширилась майже у двічі. Дерев’яні споруди були замінені на кам’яні, внутрішнє оздоблення приміщень відповідало європейським тенденціям. В цей час у підніжжі гори почало розбудовуватись селище Невицьке. Жителі села вели власне господарство на клаптикових наділах та працювали у замку, забезпечуючи всі його потреби. Кількість ремісничого населення, селян і робітників разом із військом налічувало близько 1,5 тисячі.
Родина Другетів відіграла визначальну роль в історії фортеці. Другети мали значний вплив на внутрішню політику та становище в середині Угорського королівства. Вони часто вступали у відкриті і запальні сутички з королем та князями. Під час протистояння у 1644 році Яном Х Другетом та Юрієм Ракоці, у військовій сутичці Невицький замок було зруйновано. З того часу фортецю покинули і не йшлося про її відновлення в найближчий час.
Починаючи з 1879 року відновився інтерес до колишнього форпосту. До початку Першої світової війни тут відбувалися різноманітні урочисті події та театральні вистави. Завдяки своїй романтичній атмосфері, колишній військовий оборонний комплекс, став розважальною пам’яткою архітектури.
В часи правління радянського союзу у цих краях, лише у кінці 1970-тих років згадали про Невицький замок. Тут були розпочаті реставраційні роботи, а місцеві археологи почали проводити дослідження.
Після проголошення України про незалежність, замок перейшов до комунального володіння Невицької сільської ради. Сільрада не мала достатніх коштів для відновлення і утримання замку. У 2017 році за ініціативою активістів та за сприяння Закарптської ОДА, було виділено 4,5 мільйона гривень на ремонт та утримання Невицького замку. Нині тривають реставраційні роботи по підновленню фортеці. В плани входить створення 3D проекту фортеці у тому вигляді, у якому вона існувала у 14–15 столітті.
Зараз руїни фортеці представлені серпантином кам’яних укріплень, замковими стінами та двома сторожовими вежами типу донжон, з дерев’яними дахами та віконцями. До замкового комплексу також належить «Сад Вагнера» – парк, закладений 1879 року, та залишки фонтану з природнім тиском води.
Вхід до замку вільний, зазвичай на його території перебувають декілька волонтерів, які слідкують за безпекою відвідувачів, або ж групи дослідників, які там працюють. Саме тому приїздити у фортецю можна у будь – який час. Але задля власної безпеки, варто зважати на погодні умови та аварійний стан комплексу, і не відвідувати його пізно вночі або коли на території нікого немає.
Зручніше всього дістатися до Невицького замку з Ужгорода. Тут на Перечинському автовокзалі можна сісти на один із міжміських маршрутних автобусів у напрямку селищ Невицьке чи Кам’яниця. Ближче до замку розташоване село Кам’яниця, тому краще їхати саме до нього, а далі пішки через підвісний міст та стежкою до дерев’яних сходів, які ведуть до самісінької фортеці. Також можна скористатися електричкою, яка відправляється із приміського залізничного вокзалу Ужгорода за напрямом «Ужгород – Великий Березний» чи «Ужгород – Сянки» до Кам’яниці.
