На самому Східному проспекті Бердянська, біля будинку 234, височіє струнка колона – символічний маяк, присвячений тим, чия доля назавжди пов’язана з морем. Цей монумент, створений наприкінці 1990‑х років скульптором Миколою Мироненком, став першим у його морській серії та справжнім оберегом для рибальської громади.
Зовнішність і символіка:
- Колона, складена з мармурової крихти, прикрашена металевими вінцями знизу та вгорі, нагадує маяк — стійкий і незламний. Зверху — кільце із золотистим написом «Рибалкам, що пішли в море назавжди».
- Чайка, заплутана в сітка, підіймається до неба у пориві останньої спроби звільнитися — символ тих, хто йде в море, знаючи про свою долю.
- У підніжжі композиції, лежить якір, прикріплений ланцюгом до кам’яної основи — символ дому і водночас тяжіння смерті, земного життя і небезпек моря.
Стела стоїть на невеличкому підвищенні, вистеленому бруківкою, що додає композиції ґрунтовності та візуальної чіткості живого простору берегу.
Ідея пам’ятника виникла в середині 1990‑х, коли місто шукало символ для увічнення нелегкої долі азовських рибалок, багато з яких не повернулися з моря. Скульптор Мироненко, переважно відомий своїми бетонними роботами, завершив цей проект уже в новому матеріалі — мармуровій крихті з металічними елементами.
Цей монумент — гімн морському ризику і поваги до тих, хто щодня виходить за межі надії і повернення. Він стоїть не серед помпезності історичного центру, а у звичайному житловому районі, що надає йому ще більшої щирості.
Хоч це не типовий туристичний об’єкт, але монумент — один з небагатьох на Пр. Східному, що утримує тематику морської пам’яті в спокійній публічній зоні. Істотною є близькість до інших морських символів міста: «Перлина Приазов’я», штурвал, чайка — вони задають цій частині міста сильно виражений азовський колорит.
Струнка колона з чайкою і якорем — це не просто пам’ятник, а мовчазна фраза у діалозі з морем. Висока конструкція ніби шле імпульс до горизонту, розбиваючи межу між землею й безмежжям водної стихії. Чайка, яка борсається у сітці, водночас символ волі й трагедії — адже це не просто птах, а душа, котра не знає шляхів повернення.
Дістатись до пам’ятника можна скориставшись автобусом №17 від автовокзалу або №9 від залізничного вокзалу — до Пр. Східного, 234. Після виходу — пішки до самого пам’ятника, що розташований у зеленій зоні, поруч із житловими корпусами, але на відособленій площині.
