Одне з найпопулярніших місць в Бердянську – це пам’ятник бичкові-годувальнику. Навколо цього пам’ятника завжди людно. Завжди знаходиться безліч бажаючих погладити або помацати скульптуру, є навіть такі, хто хоче залізти верхи на бичка і сфотографуватися.
В перші роки 21 століття був встановлений бронзовий монумент бичкові-годувальнику, на знак подяки цій невеликій рибці. Адже благополуччя всього українського Приазов’я, по суті, тримається на вилові бичка. Кожен день сотні шхун виходять на промисел бичка для того, щоб тисячі бердянських сімей мали змогу утримувати себе. Згодом ця невеличка рибка потрапляє до столу українців в сушеному, в’яленому, смаженому або вареному вигляді.
На початку 1930-тих років за часів голодомору в Україні та у важкий повоєнний період ця рибка була справжнім порятунком для місцевого населення.
З невідомих причин у сімдесятих роках бичок зник у водах Азовського моря. Містяни вирішили, що цей вид риби було виловлено остаточно і назавжди. Було прийняте рішення становити пам’ятник цій невеличкій рибці на знак подяки. Хоча жителі Бердянська і попрощались назавжди з бичком, та на щастя, вони помилились і через кілька років бички знову почали ловитися в Азовському морі.
Для того, щоб зробити найкращі світлини пам’ятника бичкові-годувальнику, треба приходити до скульптури зранку, в час, коли сонце ще не піднялося надто високо, а людей на набережній ще небагато. До вечора створюється велика черга охочих сфотографуватися з бичком, особливо в літню пору року.
Пам’ятник розташований у кінці Азовського проспекту, поряд із Приморською площею – місцевим центром розваг. Доїхати від залізничного вокзалу до пам’ятника бичкові-годувальнику можна на авто, рухаючись вулицею Морською в бік набережної. Також від залізничного вокзалу до пам’ятника легко дійти пішки вулицею Грецькою, прямуючи в бік міської набережної, або ж проїхати частину шляху автобусом №10 від зупинки «Сільпо» до «Укрпошти».
