back to top

Музей етнографії, Крилос

Музей етнографії знаходиться неподалік від села Крилос Галицького району Івано-Франківської області. Музей народної архітектури Прикарпаття – це невеликий за площею, доглянутий і гарний музей під відкритим небом. Музей етнографії входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». В літню пору року в музеї особливо затишно, так як він створений фактично в лісі. Тут можна завітати у всі музейні споруди та побачити багато всього цікавого. Музей є фаворитом у дітей, хоча і дорослим тут теж буде дуже цікаво. Тутешні екскурсоводи розкажуть: що таке бербениці або притули, як в давні часи робили олію, як вибрати найліпше місце для будівництва хати тощо.

Музей етнографії був заснований у 1981 році. Його створили на території городища, де за часів давнього Галича проходила перша лінія оборонних валів. Спершу музей носив назву – Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття. Заклад знайомить відвідувачів із архітектурою і побутом мешканців Прикарпаття кінця 17 – початку 20 століть. Музей займає територію загальною площею 7 гектарів. На території музею точно відтворили «мікросела» чотирьох етнографічних районів Івано-Франківщини: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Будівлі були перевезені з місць, де раніше виконували свої безпосередні функції. Кожна хатина, що увійшла до складу експозиції сама собою являється етнографічним музеєм: із одягом, меблями, посудом, типовими для місцевості, яку вони репрезентують.

До експозицій музею етнографії входить чимало предметів життя і побуту наших предків. Тут можна побачити: велику колекцію посуду (тарілки, горнята, глечики, горшки); численні зразки вишивки (жіночі й чоловічі сорочки, обруси, простирадла); народні тканини; традиційний для регіону одяг.

«Мікросела» чотирьох етнографічних районів Івано-Франківщини: Покуття, Гуцульщина, Бойківщина та Опілля.

Покуття

Експозиція хатини була перевезена з села Торговиці Городенківського району. Це типова хата покутян кінця 19 – початку 20 століть. Будівля складається з хати, сіней та комори. Ззовні і всередині стіни обмазані глиною і побілені. Дах  хатини чотирисхилий, покритий солом’яними житніми сніпками. Хата напівкурна. Також тут є олійня, що була типовою господарською спорудою в усіх регіонах України, але в кожному регіоні мала свої особливості. Олійня була збудована наприкінці 19 століття і перевезена з села Олешні Тлумацького району.

Гуцульщина

Гуцульщина безумовно є одним із найсамобутніших регіонів Івано-Франківщини. Цей регіон вирізняється особливістю розташування хат в поселенні. Садиби гуцулів розкидані на значній відстані одна від одної у горах і долинах. Завдяки такій ізольованості і потребі самостійної оборони від незгод, з’явилась традиція обносити житло глухою загорожею. Так виникла гражда – замкнута забудова з хатою та господарськими будівлями всередині. Гражди – це своєрідні фортеці, які захищали від дикого звіра, непрошених гостей або навіть від сходження снігової лавини. В музеї етнографії експонують дві хати-гражди, одна з них – із села Устеріки Верховинського району – побудована 1889 року.

Бойківщина

В музеї етнографії також є бойківська хата, яка була перевезена з села Поляниці Долинського району. Хатина була збудована ще у 1787 році. Це колишнє помешкання священика. В трикамерній курній хаті, в одній із кімнат відтворено типове обладнання старої школи-дяківки. Також тут представлена численна колекція народних тканин, вишивок та одягу. Неподалік від хати є бойківська стодола.

Опілля

Етнографічний район Опілля представлено в музеї садибою з хатою і стодолою середини 19 століття. Вони були перевезені з села Вікторів Галицького району. Тут можна побачити традиційну опільську вишивку (жіночі та чоловічі сорочки, рушники, обруси, простирадла) і народний одяг ополян.

Церква

Перлиною музею етнографії в Крилосі безперечно є церква початку 20  століття. Церкву перевезли з села Поплавників Галицького району. Це дерев’яна церква Всіх Святих. Архітектура храму типова і водночас самобутня, наближена до хатнього будівництва. В ті часи подібна архітектура була поширеною на всій території Галичини.

Музей архітектури і побуту Прикарпаття планують поповнювати новими цікавими об’єктами. Тут з часом має з’явитися гуцульська церква, заїжджий двір, в’їзна вежа та водяний млин.

Музей працює щодня з 9:00 до 17:00 години.

Доїхати до Музею етнографії можна автотрасою Н09. Він розташований на відтинку дороги між Галичем та Крилосом. Орієнтир – пам’ятник «Меч і Рало». 

Останні статті

Озеро Росохан

На Івано-Франківщині, на хребті Аршиця, у заповідному місці розташувалося...

Озеро Несамовите

Одне з високогірних озер Карпат, що розташоване 1750 м...

Озеро Марічейка

Серед могутніх хребтів Українських Карпат, на висоті 1510 метрів...

Озеро Лебедин, Шешори

Озеро Лебедин розташоване на висоті приблизно 650 метрів над...

Обсерваторія Білий слон

Відома вершина в Українських Карпатах, розташована неподалік Гуцульських гір...

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, Коломия

Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття розповість про...

Національний заповідник «Давній Галич», Галич

На Івано-Франківщині в місті Галич знаходиться унікальний історико-археологічний пам'ятник...

Музей флори і фауни Карпат, Княждвір

В Івано-Франківській області в поселені Княждвір знаходиться музей флори...

Музей писанкового розпису, Коломия

Музей писанкового розпису в Коломиї, що на іванофранківщині –...

Музей Олекси Довбуша, Космач

Серед зелених гір та полонин Прикарпаття, у мальовничому селі...

Озеро Росохан

На Івано-Франківщині, на хребті Аршиця, у заповідному місці розташувалося озеро з прозорими водами – Росохан. Існує думка, що озеро Росохан з’явилося на місці падіння...

Озеро Несамовите

Одне з високогірних озер Карпат, що розташоване 1750 м над рівнем моря має назву – Несамовите. Гуцули називають його «гірським оком». Озеро сховалося у...

Озеро Марічейка

Серед могутніх хребтів Українських Карпат, на висоті 1510 метрів над рівнем моря, ховається маленьке, але надзвичайно мальовниче озеро Марічейка. Воно розташоване на південно-західних схилах...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я