На Івано-Франківщині в місті Галич знаходиться унікальний історико-археологічний пам’ятник загальнодержавного значення – Національний заповідник «Давній Галич». На території заповідника знаходяться пам’ятки, які збереглися з часів колишньої столиці Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства. Тут розташовано понад дві сотні археологічних об’єктів. На зелених пагорбах Дністра, Лімниці, Лукви та Гнилої Липи розташовані давні церкви та оборонні вали. Національний заповідник «Давній Галич» займає територію міста Галича, а також сіл Крилоса, Шевченкового, Більшівців. Загальна площа заповідника становить 80 квадратних кілометрів. Заповідник був заснований у лютому 1994 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
До комплексу заповідника «Давній Галич» увійшли пам’ятки історії та культури, які були поєднані між собою спільними історичними подіями та схожим ландшафтом. Тут можна побачити добре збережені об’єкти національного та світового значення, зокрема: дві сотні пам’яток археології; фундаменти 14 літописних церков 12–13 століть; 18 природоохоронних об’єктів, органічно пов’язаних із пам’ятками історії та архітектури.
Серед найвизначніших об’єктів варто виділити наступні:
У місті Галич
Церква Різдва Христового
Церква Різдва Христового вважалась княжою катедрою, поки не були відкриті фундаменти літописного Успенського собору в Крилосі. Коли була побудована церква достеменно не відомо, фахівці припускають, що це сталося приблизно в кінці 13 на початку 14 століть. Є припущення, що в 12 столітті на цьому місці стояла дерев’яна церква. Під час завоювання Галичини поляками у 1349 році, церква була спалена. До того споруду не раз руйнували татари. Неподалік церкви Різдва Христового францисканці збудували монастир Чесного Хреста. Сьогодні це чинний собор Української греко-католицької церкви.
Галицький (Старостинський) замок
Галицький (Старостинський) замок – це одне з найпопулярніших місць у Галичі. Колись цей старовинний замок виконував фортифікаційну функцію. Нині від нього залишилися лише руїни 14–17 століть , відреставровано лише одну з веж і частину стіни. Старостинський замок розташований на правому березі річки Дністер, на високому мальовничому пагорбі Галич-гори.
У селі Крилос
Фундаменти Успенського собору 12 століття
Перша згадка про храм Святої Богородиці була у літописі у зв’язку з похованням тут князя Ярослава Осмомисла. Точна дата руйнування собору достеменно не відома, але ще у 14–16 століттях він був катедрою. До тридцятих років 20 століття було невідомим точне місце розташування Успенського собору. Головну святиню княжого Галича шукали в теперішньому Галичі, на високому березі Лімниці, в Крилосі, на місці Успенської церкви. Це був найбільший храм у тодішньому християнському світі. Поруч із фундаментами Успенського храму стоїть каплиця Святого Василя. Каплиця була побудована у 15 столітті в південно-західному куті собору. До наших днів вона збереглася практично в первозданному вигляді.
Фундаменти Іллінської церкви
Поряд із нинішнім шляхом із Галича до Івано-Франківська, на пагорбі, трохи поодаль від Крилоського городища знаходиться урочище. До середини 18 століття в цьому урочищі розташовувався діючий монастир з білокам’яним храмом пророка Іллі, який був побудований ще у 12 столітті. Можна припустити, що між майстрами тогочасної галицької архітектурної школи і представниками західноєвропейського зодчества були тісні взаємини. Цей висновок напрошується, порівнюючи архітектурні деталі, знайдені під час розкопок на місці Іллінської церкви, елементи декору, а також її форму – ротонди. Сьогодні фундаменти церкви музеєфіковано. На місці ж, де колись була церква пророка Іллі, встановили символічний пам’ятний хрест.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
В 16 столітті поруч із колишнім Успенським собором з’явилася Успенська церква. В процесі будівництва були частково використані каміння з попередньої споруди. Стіни церкви побудовані з білокам’яних блоків, на яких видряпані численні графіті – написи. Більшість із них стосується 12–13 століть. Храм добре відреставрований. Іконостас виконав видатний майстер українського живопису початку 20 століття Антон Манастирський. В Успенській церкві відкрита для огляду і поклоніння відома святиня – Крилоська чудотворна ікона Божої Матері.
Галичина могила
Галичина могила – це сакральне місце, яке дало назву цілому регіонові України. Курган «Галичина могила» розташований між внутрішніми і зовнішніми оборонними валами старого Галича, на околиці Крилоського городища. На думку багатьох дослідників, на цьому місці в дослов’янські часи міг бути похований засновник міста. Під час розкопок у кургані у дев’яностих роках 20 століття, було виявлено символічне поховання з рештками спаленого човна-довбанки та спорядження воїна-вельможі. Сьогодні пам’ятку музеєфіковано і вона є одним із унікальних об’єктів Крилоської гори.
Княжа криниця
Найстаріше джерело у Крилосі – це Княжа криниця. Джерело з цілющою водою тут було ще за часів княжого Галича. Місцеві мешканці і досі переповідають легенди про появу Княжої криниці. Напередодні 1100-річного ювілею давнього Галича над джерелом була споруджена чотириметрова ротонда з позолоченим хрестом. До криниці зручно обладнана дорога і є оглядовий майданчик.
Система оборонних споруд із кількома рядами потужних валів
Над річкою Луквою був споруджений центральний оборонний вал княжого Галича. Довжина валу становить 624 метрів. Науковці ретельно дослідили, як створювали ці фортифікаційні споруди, які функції, крім оборонних, вони виконували, в який спосіб використовували в них дерев’яні конструкції, що розміщували на валах.
У селі Шевченкове
Храм Святого Пантелеймона
Храм Святого Пантелеймона – це перлина галицької архітектури. Ця унікальна споруда була побудована ще у 12 століття. Пантелеймонівська церква пережив кілька перебудов. Храм Святого Пантелеймона – це монументальний хрестобанний храм зі зразками вишуканої білокам’яної різьби і численними рисунками та графіті на стінах. Вченим вдалося з’ясувати точний рік будівництва святині – 1194 рік, завдяки тому, що впродовж віків збереглися в доброму стані графіті. Церква знаходилась у центрі добре укріпленого городища, можливо, монастиря. Згодом її передали монастиреві францисканців у Галичі. У 1998 році були проведені реставраційні роботи, після яких храм набув сучасного, наближеного до первісного, вигляду. Святиня має всі елементи, притаманні галицькій архітектурній школі княжої доби. Нині Пантелеймонівська церква є чинним греко-католицьким храмом.
У селищі Більшівці
Костел кармелітів і монастир
Визначна пам’ятка пізньобарокової архітектури 18 століття костел і монастирський комплекс кармелітів розташований у селищі Більшівці, що лежить за кілька кілометрів на північ від Галича і Крилоса. В 19 столітті монастир кармелітів у Більшівцях став одним із найбільших у Галичині. Ченці писали ікони, видавали книжки, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. Нині комплекс відреставровано, завдяки Міністерству культури Польщі та ченців-францисканців та Генеральній дирекції Національного заповідника «Давній Галич». В костелі відновлено інтер’єр та частково фрескові розпис,відреставрували парадні сходи з підпірними стінками та східний мур із вхідною арковою брамою, західний корпус келій та відбудували втрачені корпуси.
Музеї
До складу Національного заповідника «Давній Галич» входять три музеї: Музей караїмської історії та культури (Галич), Музей історії давнього Галича (Крилос), Музей народної архітектури Прикарпаття (Крилос).
Офіс Національного заповідника «Давній Галич» розташований у центрі Галича на вулиці Франка, 1. Це за сто метрів від автошляху Н09 (орієнтири – АЗС ОККО, візит-центр). Об’єкти, що входять до складу заповідника, розташовані в кількох локаціях. Працює щодня з 09:00 до 18:00 години.
Доїхати до Галича можна на машині, автобусом або потягом. Місто лежить на автошляху національного значення Н09, що поєднує Львів з Івано-Франківськом та Мукачевом. Автобусом без пересадки сюди можна доїхати з Рівного, Івано-Франківська, Львова, Тернополя, Чернівців, Хмельницького, а також із багатьох міст Івано-Франківської області. У Галичі є залізнична станція, де зупиняються потяги, які прямують із Києва, Миколаєва, Генічеська, Кременчука, Ворохти, Івано-Франківська, Ковеля, Чернівців, Рахова. Також є кілька приміських електропоїздів.
