Відома вершина в Українських Карпатах, розташована неподалік Гуцульських гір та має назву – Піп Іван. Свою популярність гора отримала завдяки тому, що на її вершині була побудована польська обсерваторія.
Історія створення обсерваторії розпочинається у 1936 році, коли Міністерство ВПС Польщі ініціювало закладення фундаменту Обсерваторії на Піп Івані. Так як до 1939 ця територія належала Польщі. Підготовчі та будівельні роботи зайняли два роки. Матеріалом для будівництва слугували місцеві гірські породи, які до підніжжя гори доставляли кіньми або робочі власноруч, без вантажних візків, переносили на вершину гору. В обсерваторії “Білий слон” обладнали котельню, для опалення всіх приміщень, та провели водопровід. Незважаючи на дуже низькі температури на вершині взимку інженерам вдалось спроектувати споруду таким чином, щоб вчені і обслуговуючий персонал могли перебувати там цілий рік. У 1938 році відбулось офіційне відкриття обсерваторії Білий слон. Приміщення складалося з астрономічної вежі, житлової частини та технічних приміщень. В обсерваторію був поміщений астрограф, доставлений з Единбургу, з об’єктивом 33 см в діаметрі. З його допомогою група дослідників могла стежити за різними космічними об’єктами: планети, комети, робити фотознімки різних небесних тіл і вивчати їх стан в космосі. Для обсерваторії виявилися фатальними військові події 1939-1945 років. Під час війни було демонтовано та вивезено все обладнання, а персонал, що займався обслуговуванням обсерваторії, покинув її. Згодом місцеві жителі розкрали обсерваторію остаточно.
Свою назву обсерваторія « Білий слон» отримала ще на стадії будівництва. Якщо подивитися на фотографію обсерваторії, зроблену взимку, то можна побачити, що вона й дійсно нагадувала своїм виглядом білого слона. Це зумовлено тим, що при мінусовій температурі (-30 градусів) споруда покривалася шарами снігу і льоду.
В будь – яку пору року погода на вершині завжди відрізняється свою нестабільністю. Тут властиві швидкі зміни погоди, до прикладу: тиха погода може різко змінитися шквальним вітром, ясний день змінитися туманом і дощем, сонячний морозний день – бурею і хуртовиною. Тому бажаючим покорити вершину, треба мати при собі теплі речі, штормовки, дощовики. Найкраще планувати сходження до обсерваторії влітку, так як в цю пору тут спостерігається менша кількість опадів, а якщо дощ і застане вас в дорозі, то земля швидко вбирає вологу. Незважаючи на холод, вітер і суворі умови багато туристів не можуть встояти від спокуси підкорити “Білого Слона” взимку, так як саме в цю пору року він постає перед ними в своєму казковому вигляді.
За ініціативою Польського Міністерства культури в 2012 році розпочалися роботи, націлені на реконструкцію обсерваторії в Карпатах. Під час реконструкції, було повторно зведено стіни, були очищені камені від графіті та вивезені тонни сміття. Значно розширили житлову зону. Металевий дах споруди було відтворено завдяки фотознімку. У роботі по реконструкції були задіяні волонтери, польські фахівці, будівельники, техніки. Першочерговою метою відновлення робіт по реконструкції було створення міжнародної школи українсько-польських рятувальників. Завдяки тому, що в районі Білого слона зустрічаються різні ландшафти, а погода досить нестабільна, всі ці фактори зумовлюють ідеальні умови для проведення навчань пошуково-рятувальних груп. Також у відреставрованій обсерваторії передбачалося створення притулку для туристів.
Дістатися до Обсерваторії Білий Слон можна різними пішими маршрутами:
– Найкоротший шлях – з села Дземброня, минаючи гору Вухатий Камінь або Смотрич. Від траси Верховина-Зелена до села Дземброня 5 км. Підйом бере свій початок з автобусної зупинки. Далі крутий шлях йде вгору під Смотричем в південному напрямку. По мірі набору висоти, стежка йде в ліс і далі на хребет до обсерваторії Білий Слон.
– З КПП Шибене через озеро Марічейка. Починається маршрут з прикордонного пункту в селі Шибене. Далі йдемо по густому лісі до полонини Веснарка. Звідси 3 км до оз.Марічейка. Залишилося пройти 4,5 км вгору по стежці через альпійські луки і ви потрапите до вершини.
– З полонини Гропа (прохід з Мармаросів на Чорногору).
