Одне з високогірних озер Карпат, що розташоване 1750 м над рівнем моря має назву – Несамовите. Гуцули називають його «гірським оком». Озеро сховалося у мальовничому куточку Карпатського заповідника на східному схилі вершини Туркул у межах Надвірнянського району Івано-Франківської області. Несамовите розділяє Закарпатську та Івано-Франківську область. Розташувалося озеро Несамовите в улоговині, котру створив льодовик тисячі років тому. Дістатися до озера можна вузькою гірською стежиною, що веде на гору. Хоч глибина озера не перевищує 1,5 метра, ніхто з місцевих жителів в водах озера не купається. Рибальством тут теж ніхто не займається, так як риби у водоймі немає. Дно водойми вкрите великими валунами. Довжина озера складає 88 метрів, а ширина 45 метрів. Живиться Несамовите озеро переважно атмосферними опадами. Свою назву водойма отримала завдяки своєму невгамовному характеру. Навіть коли навкруги стоїть тиша, озеро не буває спокійним. Навіть влітку вода в озері залишається холодною, взимку озеро повністю замерзає. У червні місяці можна побачити частинки льоду, що плавають на поверхні.
Місцева незаймана природа вражає своїми різноманітними барвами та контрастами. Неприступні скелі ділять долину на частини. Місцеві краєвиди зачаровують своєю величчю і красою. Зелені килими різноманітних трав прикрашають різнокольорові квіти, а поруч височіють пухнасті сосни. Вдовольнити спрагу в жаркий день, можна напившись холодної дзеркально чистою води з місцевих струмочків. Особливо гарно біля озера Несамовитого у кінці квітня та на початку травня. В цей час вершини гір залишаються з засніженими шапками, а вздовж спуску зеленіє трава та квітнуть крокуси.
Таємниче озеро мов магнітом притягує туристів. Добратися до дива природи можна скориставшись автомобілем чи потягом, доїхавши до селища Ворохта (тут побудовано найдовший міст віадук у Європі). Далі треба їхати приблизно 8 км не дуже гарною дорогою до спортивної бази Заросляк. Потім підійматися на найвищу вершину українських Карпат Говерлу, але повернути на стежку, що веде до річки Прут, перейти річку та прямувати до Несамовитого. Приблизно за три години ви опинитесь на місці. Допоможуть зорієнтуватися у місцевості карта й маркування, що зустрічатимуться на маршруті. Сам шлях не залишить байдужими туристів, так як весь час вас будуть супроводжувати неповторні мальовничі краєвиди. Під час подорожі можна посмакувати чорницями та малиною, яку можна зірвати тут прямо з куща.
Несамовите обросло місцевими легендами та розповідями. Місцеві гуцули охрестили водойму місцем, де «народжується град». Цю назву озеро отримало за здатність зненацька притягувати до себе різноманітні природні явища. Особливо це стосується спекотних днів. В такі дні велика ймовірність різкої зміни погоди і вірогідність раптового буревію. В грозу біля несамовитого краще не знаходитися, так як озеро розташоване на самому хребті Чорногори, сильний вітер збиватиме з ніг, з неба стіною йтиме дощ, або град.
За однією місцевою легендою у озері оселилися душі потопельників та самогубців. Тому в озеро не можна жбурляти каміння, так як з нього вискочить вершник на коні. Кінь буде бити копитами по скелі, уламки якої будуть перетворюватися на лід. Злі душі хапають цей лід, збирають у свої торби та розлітаються у вигляді чорних хмар над горами, де й випускають град.
За іншою гуцульською легендою в Несамовитому колись втопилася дівчина. Цій молодиці дуже не подобається, коли хтось заходить у воду та турбує її спокій, тому вона й насилає негоду.
Ще одна легенда озера стосується незаміжніх дівчат. За цією легендою, якщо незаміжня молодиці вмиється у Несамовитому, то за рік зустріне свого нареченого.
Місцеві мешканці не купаються у озері, бо вірять, що навколо Несамовитого танцюють мерці, які можуть затягнути їх на дно.
Також є легенда, що в давнину в озері вимочували деревину, з якої потів виготовляли трембіти. Після цього гуцули отримували найдзвінкіший музичний інструмент.
