В музеї «Золоті ворота» знаходиться унікальна архітектурна пам’ятка, яка дійшла до нас з часів Київської Русі. Оборонна споруда була зведена ще на початку 11 століття. Ця стародавня пам’ятка архітектури є однією з найбільш відвідуваних та значущих пам’яток Києва.
Зводилась парадна брама Києва в часи правління князя Ярослава Мудрого. Згідно з літописами Нестора Літописця будівництво воріт було завершено 1037 році. Брама мала ціль захистити головний в’їзд в місто від татаро-монголів. Ворота були добре укріплені, виготовлялися із застосуванням каменю та обпаленої глини. Згодом над брамою побудували Благовіщенську церкву.
Фахівцям не вдалося з’ясувати чому ворота отримали назву «золоті», так як у їхньому виготовленні не використовувалося золото. Згідно першій версія назва з’явилася через мідну оббивку, що блищала під променями сонця. За другою версією назва була пов’язана з константинопольськими Золотими воротами, через які Ісус увійшов в Єрусалим.
Згідно археологічних розкопок, у 1240 році під час нападу татаро-монгол, біля Золотих воріт відбулися бої, але величну споруду ворог так і не зміг взяти. Про бої свідчать, знайдені археологами, метальні ядра та велика кількість скелетів.
З тих часів два століття про центральну в’їзну браму згадок ніде не було. І аж у 1499 році в грамоті Великого князя Литовського Олександра з’являється згадка про ворота, що і досі залишалися головним в’їздом у місто. В 1594 році ворота були зруйновані, про це говорять щоденники Еріха Лясоти: «…руїни гарних воріт, які й тепер ще служать воротами… Це була гарна й велична будівля, як можна зробити висновок з уцілілих залишків».
Руїни Золотих воріт стали місцем зустрічі повсталих сил під проводом Богдана Хмельницького в часи національно-визвольної війни. Про це свідчать малюнки голландського художника Абрагама ван Вестерфельда, які згодом були використані під час реставраційних робіт.
В часи, коли Київ увійшов до складу Російської імперії, були повністю знищенні залишки Благовіщенської церкви, а руїни воріт, для збереження, у 1755 році засипали землею, де вони пролежали 80 років.
У 1830 році було вирішено відкопати і реставрувати стародавню пам’ятку архітектури. Очолив ці роботи археолог Кіндрат Лохвицький. Навколо руїн брами була встановлена огорожа. В такому вигляді пам’ятка знаходилась до початку 20 століття, потерпаючи від дощів і морозів. Лише в середині 70-х років 20 століття було оголошено конкурс на проект павільйону над руїнами. Існувало два основні варіанти павільйону, перший – прозорий купол, який одразу відкинули, та другий – побудова саркофагу в первісному вигляді Золотих воріт. Будівельні роботи були завершені до 1500-річчя Києва, у 1982 році. З цього часу старовинна пам’ятка «Золоті ворота» була офіційно відкрита.
Усередині відкрито павільйон-музей «Золоті ворота», присвячений історії оборонної споруди. Відвідати музей можна щодня, крім понеділка, з 10:00 до 18:00. У зимовий час музей закритий. В музеї можна подивитися на головну експозицію – це частина самих воріт. Ознайомитись з історією будівництва, існування та реконструкції головних воріт Києва. Відвідати виставку реконструйованого древнього одягу. Біля Золотих воріт знаходиться ще одна цікава пам’ятка, біля якої часто фотографуються – це пам’ятник котові Пантелеймону.
Музей «Золоті ворота» розташований у Києві за адресою вул. Володимирська, 40А. Дістатися сюди можна скориставшись метрополітеном, станція «Золоті ворота» та вийти з підземки.
