У степових просторах України важко уявити шум водоспадів, адже ця стихія більше асоціюється з горами чи густими лісами. Та все ж серед хвилястих ландшафтів і гранітних скель Кіровоградщини заховався один з найцікавіших природних куточків – водоспад біля села Новопавлівка, що розташоване неподалік Долинської.
Водоспад утворився на невеликій річці Кам’янці (притоці Інгулу), де течія перетинає гранітні виступи Українського кристалічного щита. Тут річка зривається кількома уступами вниз, створюючи каскадний водоспад висотою близько 3–4 метрів. У літню спеку, коли більшість водойм степу міліє, ця ділянка залишається напрочуд мальовничою завдяки постійному рухові води.
Навколо водоспаду тягнуться скелясті береги, вкриті мохами та чагарниками. Весною, коли річка наповнюється талою водою, потік стає особливо потужним і шумним, немов справжній гірський струмок. Влітку ж сюди приїжджають місцеві мешканці та туристи, щоб сховатися від спеки, адже прозора вода утворює невеличку заводь, придатну для купання.
Пейзаж доповнюють гранітні брили віком понад 2 мільярди років – це частина давнього кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи. Тож прогулюючись берегами Кам’янки, можна відчути дух геологічної давнини.
Село Новопавлівка має давні козацькі корені. У XVII–XVIII століттях ці землі входили до меж Вольностей Війська Запорозького, і річка з її скелястими берегами слугувала природним укриттям. За переказами, у печерах неподалік водоспаду козаки могли переховувати запаси та худобу.
Сьогодні водоспад біля Новопавлівки стає популярним місцем для екотуризму та коротких мандрівок. Сюди приїжджають:
– милуватися краєвидами та робити фотосесії;
– проводити пікніки на березі;
– спостерігати за птахами й флорою;
– досліджувати скельні утворення й невеликі печери.
Особливо гарно тут у квітні–травні, коли все навколо вкривається цвітінням, а водоспад звучить найгучніше.
Цей куточок – не лише природна окраса Кіровоградщини, а й жива нагадка про те, що навіть у степах приховані несподівані дива природи. Він є цінним для розвитку внутрішнього туризму й формування у мешканців любові до рідного краю.
