На Вінниччині в Ямпільському районі в селі Буша, в місце перетину річок Мурафа і Бушанка, розташований Державний історико-культурний заповідник «Буша». Ця казкова місцина с сильною енергетикою, не тільки дивує своїми мальовничими краєвидами, а й багатьма дивовижними об’єктами. Тут можна побачити: оригінальні кам’яні скульптури, скельний храм, фрагмент старої фортеці, колишні трипільські поселення, парк сучасних скульптур, музеї та Гайдамацький гай з його кубічними триметровими каменями, розташований поруч із селом. Зупинитися на ніч, можна у приватних садибах Буші і таким чином організувати собі незабутній історичний вікенд на природі.
Протягом семи тисячоліть на території села Буша не припиняється життя. На початку нашої ери тут існувало місто Антаварія, в середні віки – місто Краснопіль. Та найбільш епічною сторінкою в історії цього краю безперечно залишається героїчна оборона міста – фортеці Брацлавського полку – Буші, від польсько-шляхетських військ у час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Державний історико-культурний заповідник «Буша» був заснований у 2000 році. Комплекс пам’яток заповідника має охоронний статус національного значення. Всі об’єкти розташовані на спільній території. До комплексу входять: чотири пам’ятки археології, вік яких – від третього тисячоліття до нашої ери до 12 століття нашої ери; дохристиянський та християнський скельний храм 5–16 століть із унікальним барельєфом; залишки фортеці та підземних ходів 16–17 віків; міська ратуша 16 століття та козацький цвинтар. На території заповідника «Буша» є три музеї: археології, етнографії, оборони Буші, а також є парк історичної скульптури, у якому щороку відбуваються міжнародні пленери скульпторів-каменярів.
Трипільський слід
На Замковій горі у 2005 році, викладачі та студенти Вінницького педагогічного університету імені Коцюбинського провели археологічні розкопки. Дослідницькою групою, на території площею 150 метрів, було виявлено залишки трипільського житла 4 тисячоліття до нашої ери, сліди чорноліської культури та рештки житла періоду пізнього середньовіччя. За рішенням дирекції заповідника, розкопки вирішили зберегти для нащадків. Над місцем виявлення знахідок побудували захисний павільйон – музей археології.
Козацький цвинтар
Складовою частиною комплексу об’єктів історико-культурного заповідника «Буша» також являється старий цвинтар. На території цвинтаря збереглися кам’яні хрести, які були виготовлені із місцевого каменю – пісковика в 19 столітті. Ці хрести є цінними пам’ятками місцевого народного каменярства. Козацькі хрести мають найрізноманітніші форми: з колом посередині, у вигляді «треф» тощо. Окрім історичної цінності цієї місцевості, з цвинтаря відкривається прекрасний краєвид на довколишню мальовничу місцевість.
Гайдамацький яр
Рухаючись у напрямку північного заходу від села Буша знаходиться ще одне місцеве диво – Гайдамацький яр. Яр вкритий грабовим лісом, в якому розмістилися величезні брили та скелі з пісковику. Кожна з цих величезних брил має власну чудернацьку назву, до прикладу: «Гриб», «Баран», «Висячка» тощо. За переказами місцевих жителів, саме в цій місцевості під час Коліївщини ховались гайдамаки. Також існує місцева легенда, що в цьому містичному місці колись жив велетень. Для відпочинку в яру є столики з лавицями.
Гайдамацький яр являється одним із 28 геологічних заповідників в Україні. Він займає територію загальною площею 96 гектарів. В глибині яру в’ється мілководна річка, яка поросла з усіх боків густим грабовим лісом. Окрім грабів, тут ростуть широколисті клени, рідкісні породи вільхи та багато кущів.
Замок
На Замковій горі на початку 17 століття стояла фортеця. В народі її називали «Малий Кам’янець» або «Орлине гніздо». В середині 17 століття під час визвольної війни Бушанська фортеця була вщент зруйнована. Сьогодні, як нагадування нащадкам про давнє героїчне минуле та хоробрість пращурів, на місце колись величної фортеці, залишилася одна єдина вежа. Із замком пов’язана історія дружини сотника – Мар’яни, яка керувала обороною Буші, після загибелі чоловіка.
Скельний храм
Скельний храм розташований на правому березі річки Бушанка, приблизно за кілометр від її злиття з Мурафою. Храм, вирубаний усередині скелі і існував ще в дохристиянську епоху. Ця дивовижна архітектурна знахідка була відкрита у 19 столітті, видатним українським істориком та археологом Володимиром Антоновичем. На стіні у природній розколині був виявлений унікальний скельний барельєф. Тут зображені світове дерево, півень, олень і похилена постать людини. І досі не вдалося встановити, в який період часу був створений цей малюнок. Також залишається загадкою таємничий прямокутник, вирізаний над фігурами. За словами дослідників, нічого подібного до цього барельєфу немає в Європі, а, може, й в усьому світі.
Час роботи заповідника: 8:00 – 17:00 (перерва 12:00 – 13:00). У суботу та неділю працює за попереднім замовленням.
Доїхати до державного історико-культурного заповідника «Буша» можна на авто з Вінниці, Житомира або Бердичева: автотрасою М21 до Могилева-Подільського, далі 40 кілометрів дорогою місцевого значення Т0202, яка приведе до Буші. Відстань від Вінниці – 150 кілометрів.
З обласного центру курсує автобус «Вінниця – Буша», який вирушає до села один раз на день з центрального автовокзалу на вулиці Київській, 8. Час у дорозі – близько трьох годин.
Залізничного сполучення в Буші немає.
