Серцем міста Львова безперечно є його центральна площа – Площа Ринок. Всі будівлі на площі унікальні і неповторні та мають свою довгу й цікаву історію. На тлі всіх споруд одна з них значно відрізняється своїм зовнішнім виглядом. Адже вона має аж шість фасадних вікон, а це вдвічі більше ніж «дозволено» решті кам’яниць. Ця будівля носить назву палац Корнякта. Нині в цій споруді знаходиться Львівський державний історичний музей.
В 16 столітті в місті Львові за законами містобудування усім кам’яницям, що знаходилися на Площі Ринок, дозволялося мати не більше трьох вікон на фасаді. Це було своєрідним правилом рівних можливостей. В ті часи кожне вікно першого поверху мало змогу використовуватись для облаштування майстерні, крамниці чи аптеки, а також для реклами. Це правило стосувалося навіть найбагатшого громадянина Львова родом із Греції, колишнього молдавського митника і торговця вином Костянтина Корнякта. Дозвіл на будівництво палацу з шістьма вікнами Корнякт отримав лише з плином часу, коли одержав дворянський титул за свої заслуги перед польськими королями.
У 1580 році на Площі Ринок була зведена триповерхова й шестивіконна кам’яниця, у стилі житлової ренесансної культури. Проект на будівництво палацу розробили відомі талановиті архітектори Петр Барбон та Павло Римлянин.
Після смерті Корнякта, із-за браку коштів, спадкоємці втратили кам’яницю. Вже з середини 17 столітті новими власниками палацу стала родина короля Яна Третього Собеського. З того часу палац отримав назву – Королівська кам’яниця. До 1908 року будівля часто змінювала власників, аж поки її не викупила міська влада і облаштувала тут історичний музей.
Будівля отримала свій сучасний вигляд під час реставрації у 17 столітті. Про це свідчить меморіальна дошка встановлена над входом у будинок. В той час будівля була частково перебудована: з’явилося сполучення через дверний отвір із сусідньою кам’яницею та добудована аттика. Згодом було здійснене перепланування приміщення. У 1820 році був споруджений новий корпус і арочні ренесансні галереї. Головний фасад вкрили рустом і добудували балкон. Ренесансний портал був перенесений у двір. Від первісного варіанту будівлі збереглася готична зала та королівські зали, які були прикрашені ліпними стелями та стінами, давніми дзеркалами, шпалерами, мармуровими камінами, художнім паркетом із цінних порід дерев. Різьблені білокам’яні портали також вціліли. Пам’ятка архітектури має вражаючий вигляд, незважаючи на численні перебудови та реставрації.
Родзинкою палацу Корнякта є Італійський дворик. Це місце дуже схоже із типовими двориками Флоренції і Риму. В теплу пору року в Італійському дворику працює кафе, проходять фестивалі класичної і джазової музики та відбуваються традиційні концерти. Унікальна акустики цього місця створює неперевершене враження. Форми ренесансного палаццо в Італійському дворику зберігаються завдяки суворому фасаду, що підкреслений чітким ритмом вікон, прикрашених трикутними мандриками та легким ажурним аркадам лоджії. Відкриті аркади з’єднують головний будинок із офіцинами. Гості кафе мають можливість постояти поруч з пранґером – ганебний стовп, в середньовіччі біля такого стовпа карали злочинців.
Потрапити у палац Корнякта, в якому розташований Історичний музей, можна щодня, крім середи, з 10:00 до 17:30. Кафе в Італійському дворику відчинене з 10:00 до 20:00.
Кам’яниця Корнякта розташована за адресою: Площа Ринок, 6. Сюди можна дістатися трамваями із Залізничного вокзалу Львова або будь-якими маршрутками, які курсують до центру міста.
