Львівський проспект Свободи завжди був місцем, де було зосереджене мистецьке та ділове життя міста. За свою довгу історію головна вулиця Львова неодноразово змінювала свою назву та образ. В різні роки свого існування він носив назви: Нижні вали, Карла Людвіга, Гетьманські вали, Адольф Гітлер плац, Першого травня, проспект Леніна.
Колись по непарній стороні проспекту Свободи протікала річка Полтва. Неподалік неї розташовувалась західна частина фортифікаційних міських укріплень, яка складалась із: Низького замку, нині на цій території знаходяться Національний музей імені Андрея Шептицького, Національний театр імені Марії Заньковецької та ринок «Вернісаж»; Високого муру, який був зведений у 13–15 століттях і на якому стояли вежі крамарів, слюсарів, ковалів, пекарів та торговців і Нижнього валу з артилерійськими бастіонами.
До речі, фрагменти Високого муру збереглися і до наших днів. На них можна подивитися на проспекті Свободи між будинками № 16 та 18.
Наприкінці 18 століття фортифікаційні укріплення почали розбирати, рів засипали, а на їх місці створили бульвар з пішохідної алеєю вздовж Полтви. В період 1887–1888 років річку скували бетонними склепіннями. Зрештою, на початку 19 століття головна львівська вулиця стала популярним місцем для прогулянок. З часом бульвар ставав все більших розмірів. Тут призначали зустрічі та збирались комерсанти. Здебільшого вони збиралися біля пам’ятника архангелу Михаїлу, який нині зберігається у Львівському історичному музеї. Навпроти пам’ятника розташовувався телеграф, теперішній Музей етнографії, поруч з яким різні ділки чекали на телеграми з Відня. В 90-х роках минулого століття народ охрестив це місце «клумбою», тут під час зборів люди жваво обговорювали політичну ситуацію в країні.
Сьогодні проспект Свободи являється однією із найпрестижніших та найгарніших вулиць Львова. Від оперного театру до пам’ятника Адамові Міцкевичу простягається широка алея. Львів’яни називають цю алею «стометрівкою». З обох боків «стометрівки» встановлені лавиці, на яких частенько збираються любителі гри у шахи чи доміно. У вихідні та святкові дні алея переповнена містянами та гостями міста. За місцевою традицією на Різдво та Великдень тут встановлюють торгові павільйони з сувенірами та вуличною їжею. Поруч з пам’ятником Тарасові Шевченку часто призначають побачення закохані пари та фотографуються туристи.
На проспекті Свободи у Львові зосереджено багато визначних архітектурних споруд. Перші поверхи старовинних будинків на проспекті заповнені різноманітними крамницями, кав’ярнями та книгарнями. Кожна з цих будівель має свою старовинну і цікаву історію. Серед найвизначніших можна виділити наступні будівлі:
Будинок №13, в якому розташований «Гранд-Готель». Колись тут знаходилась дирекція львівської поліції. Також в цьому будинку народився відомий світовий письменник Леопольд фон Захер-Мазох;
В будинку під номером 12, розташована Віденська кав’ярня;
В будівлі під №15, колись розташовувалась Галицька кредитна каса, нині тут знаходиться Музей етнографії. Фасад будинку прикрашає львівська статуя Свободи;
В будинку №17 раніше був Празький банк, нині тут знаходиться відділення «Промінвестбанку»;
В будівлі №18 сьогодні діє Економічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка;
На Свободи пр., №20 знаходиться Національний музей імені Андрея Шептицького;
Будівлю під номером 28 зайняв Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Дістатися до проспекту Свободи можна з любої точки у місті, так як він розташований у центрі Львова. Із залізничного вокзалу до проспекту їдуть трамваї №1 та 10 (зупинка – «Вулиця Петра Дорошенка»).
