На Галичині в місті Лева на центральній площі міста розташована міська ратуша. Назва споруди походить від німецького слова Rathaus – будинок ради. Сучасна ратуша є четвертою за всю історію Львова. Львів’яни називали її колись «потворним чотирикутником з трубою».
Після отримання Львовом Магдебурзького права у 1356 році, місту знадобилося приміщення для міської влади. Згідно з переказами, першу дерев’яну ратушу побудував князь Владислав Опольський. В період з 1372– по 1378 рік він був васалом угорського короля у Галичині. Перша документальна згадка про ратушу датується 1381 роком. У 1491 році ратушу перебудували. У 1557 році львівський живописець Августин розписав вежу та встановив на ній циферблат. Двічі дерев’яна ратуша згорала при пожежах. Вперше у 1527 році, вдруге у 1571 році. В пожежах згоріли важливі документи, що стало непоправною втратою для історії Львова.
У 1619 році звели третю львівську міську ратушу. Цю ратушу побудували на кошти багатого львівського бургомістра Мартина Кампіана. Проект будівлі створив архітектор із Вроцлава Андрій Бемер. Башту збудували у стилі ренесансу. Частину старої вежі прибрали, а на її місці добудували 58-метрову вежу з чотирма циферблатами. На кінчику шпиля башти встановили лева – символ міста та кулю і орла – символи Речі Посполитої. 9 липня 1672 року містом пронеслась страшезна буря. Лев зірвався з флюгера, затримався на даху ратуші, а потім впав додолу головою на схід. Куля ж впала та розбилася, люди вбачали в цьому поганий знак для Речі Посполитої. Виявилось, що недарма. Цього ж року восени багатотисячна турецька армія разом з Петром Дорошенком взяла в облогу Львів. Хоча місто вони так і не взяли, та у цій війні дуже постраждала Річ Посполита. Вдячні містяни вирішили свій символ – «лева» позолотити. У 1704 році флюгер впав удруге, як раз напередодні захоплення шведським військом на чолі з королем Карлом XII. Нині позолочений лев зберігається у Львівському історичному музеї.
За роки свого існування львівська міська рада стала свідком багатьох історичних подій. У середньовіччя перед нею був встановлений стовп для покарання, де у 1578 році стратили Івана Підкову – провідника селянського повстання. Впродовж 18 століття цоколь ратуші обростав різними спорудами: будували нові, руйнували старі. Зрештою влітку 1826 року, ці дії призвели до пошкодження цоколю та стіни ратуші, на них з’явилися тріщини. Робітники запевняли, що пошкодження незначні, доки вежа не впала, а під її уламками загинули сурмач, два жовніри і декілька робітників. Під завалами були знайдені, дивом вцілілі, скульптури левів, які тримають герби заможних міщанських родин. Сьогодні вони прикрашають декоративний грот на Високому замку.
Після обвалу вежі, стару ратушу вирішили розібрати. 21 жовтня 1827 року, на місці колишньої ратуші, відбулось урочисте закладання нової четвертої ради. Будівництво тривало впродовж п’яти років, з 1830– по 1835 роки. Нову ратушу звели у стилі віденського класицизму. Львів’янам, нова будівля міської ради не сподобалась, вони вважали її громіздкою, а вежу саркастично порівнювали з комином.
Під час повстання, вранці 2 листопада 1848 року австрійська артилерія обстріляла центр міста Лева. Один із снарядів влучив в ратушу: купол вежі провалився, розтрощивши циферблати годинників та дзвони. У 1851 році ратуша була відремонтована. Купольне звершення вежі замінили на зубчасте. Через рік на вежі встановили нові годинники.
Сьогодні львівська міська ратуша заходиться у списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а її 65-метрова вежа є найвищою в Україні.
Львівська ратуша працює щодня з 9:00 до 21:00 (влітку) та з 9:00 до 18:00 (взимку).
Львівська міська ратуша знаходиться за адресою: площа Ринок, 1. Сюди ходить трамвай №1. Зайти сюди може будь-хто охочий. Проте вхід на саму вежу є платним. Однак з оглядового майданчику ратуші відкривається чудесний краєвид на історичну частину Львова.
