У самому серці Львова, на даху будинку №48 на вулиці Краківській, оселився один із найвідоміших сучасних міських символів — скульптура Сажотруса. Це не просто художній об’єкт, а уособлення давньої львівської легенди, добра, щастя і старовинної міської професії, яка сьогодні викликає теплі емоції та ностальгію.
Сажотрус — це традиційна професія, що полягала в чищенні димарів, колись життєво необхідна для безпеки мешканців міських будинків. У народних повір’ях сажотрусів вважали талісманами на удачу, адже доторкнутися до їхнього одягу або ґудзика — означало привернути щастя.
Скульптура Сажотруса у Львові з’явилася у 2002 році завдяки ініціативі кафе “Дзиґа” та підтримці митців львівського кола. Автором скульптури став львівський скульптор Володимир Цісарик. Фігура чоловіка в чорному костюмі, з щіткою через плече, розміщена на даху будівлі, немов би застигла у моменті між одним димарем і наступним.
Скульптура виконана з металу, а її розташування на висоті — це не випадковість, а натяк на професію героя. Вона звертається до глядача з легкою усмішкою та позитивом, а її місце — над дахами Львова — додає місту шарму та романтики. З-під його ніг відкривається краєвид на історичну частину міста, що надає скульптурі особливої символіки.
У львів’ян та туристів існує традиція — знайти Сажотруса, сфотографуватися з ним (або хоча б “помацати” його віртуально очима) — і загадати бажання. Кажуть, воно неодмінно збудеться. Скульптура стала улюбленим героєм для фото й сторінок у соцмережах, а також популярним туристичним маршрутом.
Ця скульптура — не просто прикраса, а сучасна візитівка Львова. Вона поєднує в собі повагу до історії, любов до професій, що зникають, та тонке почуття гумору. Вона також нагадує про важливість збереження міської ідентичності та створення нових традицій.
