На північно-західній околиці столиці розташоване всесвітньовідоме урочище – Бабин Яр. Здебільшого світову відомість яр отримав завдяки трагічним подіям, які відбулися тут під час Другої світової війни. Саме в цьому яру проводились масові розстріли українського населення німецькими фашистами.
Перша документальна згадка про назву Бабин Яр, датується ще у 1401 році. Цією землею володіла жінка-шинкарка («баба»), яка продала її Домініканському монастирю. Також в 15 – 17 столітті були і інші назви цієї місцевості, серед яких : Шалена Баба, Чортова (Бісова) Баба.
На початку 20 століття цією місцевістю курсував трамвай. За свої мальовничі види це місце отримало назву – Київська Швейцарія.
В часи Другої світової війни, під час окупації Києва фашистами, в Бабиному Яру відбувалися масові страти мирного населення. Жертвами нацистів були переважно євреї. Фашисти не зважали не на вік, не на стать своїх жертв. Людей роздягали догола, підводили до ями й розстрілювали.
Також жертвами німецького режиму стали: цигани, 752 пацієнти психіатричної лікарні імені Івана Павлова, партійні та радянські активісти, підпільники та радянські військовополонені. Від рук фашистів полягло понад 600 воїнів та членів ОУН-УПА, серед них і відома українська поетеса Олена Теліга та її чоловік, на честь якої в наш час названа вулиця, що простягається вздовж Бабиного Яру. Згідно різних підрахунків, всього у Бабиному Яру знищено від 70 до 200 тисяч чоловік.
У 50 –х роках на території Бабиного Яру вирішили спорудити парк. Для цього яр почали заповнювати відходами виробництва. Урочище перекрили земляною дамбою і стали закачувати пульпу (рідкі відходи цементного виробництва). Однак 13 березня 1961 року сталася трагедія: дамба не витримала й пульпа затопила житловий масив «Куренівку». Приблизна оцінка жертв трагедії склала близько півтори тисячі осіб. Серед киян існує думка, що таким способом Бабин Яр помстився, за паплюження пам’яті жертв Другої світової війни.
За часів радянської влади, після спорудження парку в урочищі, були встановлені декілька пам’ятників, у пам’ять всім жертвам, які тут загинули:
пам’ятник розстріляним євреям – у вигляді менори;
пам’ятник розстріляним дітям;
пам’ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам Радянської армії, розстріляним німецькими нацистами;
дерев’яний хрест у пам’ять про 621 розстріляного члена ОУН – відкритий 21 лютого 1992 року;
ще один хрест є на місці розстрілу священиків;
жертвам нацизму з символічним зображенням концтабору та написами «Пам’ять заради майбутнього» і «Світові, знівеченому нацизмом». Апостроф у слові «Пам’ять» зроблено у вигляді латинської літери «u» («українці») зі штампом «Ost» («остарбайтери») – розташований біля перетину вулиць Дорогожицької та Оранжерейної;
скульптурна композиція «Ромська Кибитка» – встановлена на місці розстрілу 10 тисяч мирних ромів;
пам’ятник жертвам Куренівської трагедії;
православний храм на честь ікони Божої матері «Всіх скорботних Радість».
Після подій 1941–1943 років Бабин Яр став не тільки географічною назвою, а й символом людської трагедії всесвітнього масштабу, яка слугує нагадуванням про те, щоб подібний жах більше ніколи не повторився.
Бабин Яр простягається вздовж вулиці Олени Теліги. Потрапити сюди можна скориставшись метрополітеном, вхід у парк знаходиться на виході ст. м. «Дорогожичі». Також з залізничного вокзалу курсує автобус №558. Вихід на зупинці «Вулиця Олени Теліги».
