В селі Базальтове Костопільського району, що на Рівненщині знаходиться унікальна пам’ятка природи, яку занесли до 7 чудес України – заказник «Базальтові стовпи». Велич і краса цього місця не може залишити байдужим жодного туриста. Тут можна помилуватися красою місцевих пейзажів і неймовірними базальтовими брилами. Неначе скам’янілі потоки води, застигли одна над одною у кілька рядів, колони з каменю від 3 до 30 метрів заввишки. Цим стовпам майже 700 мільйонів років. З 1972 року ця місцевість отримала статус геологічного заказника. Це місце досі цікаве для дослідників стратиграфії, петрографії, мінералогії, палеовулканізму. Як і сто років тому, в наші дні продовжується видобуток базальту в кар’єрі, яким вимощені площі європейських столиць, таких як: Лондон та Париж. Подібного заповідника в Україні більше немає, він єдиний у своєму роді.
Скоріше за все базальтові стовпи – це магматична порода, яка в процесі природоутворення розкололася на прямокутні колони. Якщо подивитися в зрізі ці колони, то можна побачити, що вони мають різні форми: від чотиригранної до восьмигранної. Унікальна особливість базальту в тому, що він розколюється майже на рівні прямокутні частини.
У XVIII столітті, коли ця територія ще належала Польщі, були знайдені поклади базальту. У 1861 році розпочався видобуток каменю. Після обробки камінь використовували для бруківки та облицювання стін. Згодом після тривалих війн ця територія відійшла Україні і знаходиться неподалік кордону з Білоруссю. Починаючи з 1930 року над видобутком базальту працювало вже понад три тисячі робітників. Саме з цього родовища була викладена бруківка на площах в Парижі, Лондоні, Брюсселі, Варшаві та Відні.
Після закінчення видобутку базальту в кар’єрі, величезна яма заповнилася підземними водами. Глибина цього озера місцями сягає до 30 метрів. Своїм смарагдовим кольором озеро завдячує гліцериновому складу води та великій кількості водоростей, що оселилися на його дні. Своєю красою і прозорою водою озеро манить багато бажаючих скупатися в його водах, хоч офіційно купатися тут заборонено. Посеред озера знаходиться невеликий острівець у формі серця, що завдяки своїй формі отримав назву « Острів кохання». Це місце отримало назву – Янова долина. Створене природою і доповнене руками людини місце, приваблює численні екскурсійні групи та відпочивальників, хоч поки тут немає ніякої інфраструктури та й дороги тут не найкращі. Нещодавно в Яновій долині знімали історичну драму “Поводир” режисера Олеся Саніна, а також кліп Руслани на пісню “Я люблю”.
Неподалік із затопленим кар’єром досі працює підприємство, яке продовжує видобувати базальт. Загалом тут налічується п’ять кар’єрів, всі вони є частиною Івано – Долинського родовища. Милуватися базальтовими стовпами можна в кар’єрі №3 та №5. Наразі базальт використовується не лише в якості виготовлення дорожнього покриття, пам’ятників, облицювальних робіт, але й для створення окремих частин космічних скафандрів та костюмів рятувальників. Також камінь має теплоізоляційні властивості. В базальтовому заказнику також можна зустріти самоцвіти та різні мінерали, такі як: адуляр, азурит, барит, борніт, гематит, кальцит, кварц, марказит, мідь самородну, пірит, хлорит, халцедон тощо.
Дістатися до Базальтових стовпів можна автомобілем, для цього потрібно буде проїхати через містечко Клевань, де можна відвідати Тунель кохання та зруйнований Клеванський замок. Або скориставшись потягом Київ – Рівне або Київ – Ковель (до м. Рівне), далі – автобусом чи авто – до м. Костопіль (35 км), а потім – до с. Базальтове або Берестовець (20 км).
