У центрі мальовничого Бердичева, серед вузьких вуличок із багатою історією та архітектурною спадщиною, розташований один із найстаріших промислових об’єктів міста — Бердичівський пивоварний завод. Це не просто підприємство, а справжній символ міста, що поєднує в собі традиції, смак та ремісничу майстерність понад столітньої давнини.
Бердичівський пивзавод було засновано у 1870 році, коли місто входило до складу Російської імперії та активно розвивалося як промисловий і торговий центр. Ініціатором створення підприємства став чеський пивовар Ян Гавлічек, що прибув у Бердичів із надією на створення виробництва за класичною богемською технологією. Завод одразу отримав популярність завдяки чистій джерельній воді та якісному солоду.
Уже в кінці XIX століття продукція Бердичівського заводу постачалася до Києва, Житомира, Одеси та навіть Варшави. У ці роки на заводі виготовляли переважно лагери, темні сорти та «бочкове пиво» з насиченим хмельовим ароматом.
Після революції завод було націоналізовано, однак він не припинив своє існування. Навпаки — у 1930-х роках пивзавод пережив другу хвилю модернізації. Було встановлено нове німецьке обладнання, розширено лінії бродіння й охолодження, відкрито лабораторію якості.
У повоєнні роки Бердичівський пивзавод став частиною потужної харчової промисловості УРСР. Його продукція, особливо популярне «Жигулівське», користувалась великим попитом, особливо в літні місяці. Місцеві жителі пам’ятають черги за свіжим розливним пивом прямо з цистерн заводу.
У 1990-х, як і багато інших підприємств, завод пережив непрості часи. Але завдяки зусиллям колективу і приватизації виробництво вдалося зберегти. Сьогодні пивзавод — це сучасне підприємство, яке вдало поєднує традиційні технології з новітніми стандартами якості.
Асортимент продукції включає кілька класичних сортів пива — світле, темне, медове, нефільтроване — кожне з яких має свій унікальний смак і аромат. Зберігаючи технологію низового бродіння, пиво витримується до 30 днів, що забезпечує м’який післясмак і натуральність продукту.
Бердичівський пивзавод із часом став неофіційною «пивною візитівкою» міста. За чутками, колись тут проходив дегустацію навіть сам маршал Рокоссовський. Сьогодні завод не проводить регулярних екскурсій, але місцеві краєзнавці часто включають його до маршрутів «індустріального туризму» Бердичева.
Для багатьох бердичівлян завод — це не лише місце праці, а й частина родинної історії. Тут працювали цілі династії пивоварів, технологів, інженерів. І донині, у теплому келиху пива, вареного на Бердичівському заводі, можна відчути справжній дух Полісся: щирий, глибокий і трохи хмільний.
Цікаво знати:
- Завод має власну артезіанську свердловину.
- На логотипі підприємства зображено стилізовану вежу Бердичівського монастиря — ще один символ міста.
- У 2020-х роках завод почав експерименти з крафтовими сортами — з додаванням меду, імбиру та навіть ягід бузини.
Бердичівський пивзавод — це не просто виробництво напою. Це історія, яка з кожним ковтком повертає нас до витоків, до справжнього, до традицій.
