У самому серці Миколаєва, на перехресті старовинних вулиць, стоїть вишукана будівля, яку городяни з пошаною називають Будинком Уткіна. Це не просто архітектурний об’єкт — це пам’ять про купецьку велич, морську славу та культурне життя міста, яке розквітало на межі XIX–XX століть.
Будинок отримав свою назву від прізвища одного з найвідоміших миколаївських купців — Івана Уткіна. Він належав до заможного торгового роду, займався постачанням зерна, мав власні склади та був активним членом міського товариства. Його статки дозволяли не лише вести прибутковий бізнес, а й брати участь у доброчинності — Уткін фінансував міські школи, лікарню та підтримував театральні ініціативи.
Наприкінці XIX століття Іван Уткін вирішив звести для своєї родини пишний житловий особняк, який би підкреслював статус і смак господаря. Так з’явився Будинок Уткіна — зразок розкішного міського житла епохи модерну.
Будівлю звели у 1890-х роках, і вона відразу привернула увагу містян. Фасад поєднує елементи класицизму та неоренесансу, з чіткою симетрією форм, декоративними фронтонами, колонами й ліпними візерунками. Особливою рисою є балкон із кованою решіткою та вікна з напівкруглими завершеннями, що додають споруді граційності.
Інтер’єри, за спогадами сучасників, були не менш вражаючими: високі стелі, мармурові сходи, дубові двері, вітражі та каміни з різьбленням. У підвалі будинку містилася винна комора, а на верхніх поверхах — бібліотека, салон для гостей і музична кімната, де часто лунали концерти.
Після революційних подій 1917 року маєток націоналізували. У різні роки тут розміщувалися різні установи — від радянських відділів до житлових квартир. Проте, попри всі історичні бурі, архітектура будинку дивом збереглася, хоча й зазнала незначних перебудов.
У радянський період мешканці Миколаєва часто називали цю споруду “будинком з левами” — через декоративні скульптури на фасаді, що символізували силу та велич.
Сьогодні Будинок Уткіна є пам’яткою архітектури місцевого значення. Його фасад частково відреставрований, а приміщення використовуються під офісні та культурні потреби. Для краєзнавців це — жива історія Миколаєва, свідчення того, як місто розвивалося під впливом морської торгівлі, підприємництва і європейської культури.
Будинок Уткіна — це не просто старовинна споруда. Це частинка душі старого Миколаєва, міста, де купці, архітектори та митці спільно творили неповторний образ Південного міста на Бузі.
За легендою, у підвалах будинку існували підземні ходи, що вели до річки — ними купці вивозили товари потай від митниці.
Будинок Уткіна в Миколаєві — це нагадування про той час, коли архітектура була мистецтвом, а кожен камінь мав свою історію. Він і нині продовжує зачаровувати мешканців та гостей міста своїм шармом, витонченістю й непідвладною часові елегантністю.
