На Львівщині в місті Дрогобичі знаходиться цікаве і дуже самобутнє підприємство – Дрогобицький солевиварювальний завод. Це унікальне підприємство являється одним з найбільш «довгожительних» промисловостей Європи та найстарішим на теренах нашої держави. Добування і виварювання солі в Дрогобичі почалося приблизно в 1250 році. До речі, саме місто з’явилося завдяки покладам соляної ропи. З цієї причини незмінним символом Дрогобича є сіль. На гербі міста завжди зображували 9 купок солі, тому що саме стільки джерел видобутку солі розроблялося тут з давніх часів.
Протягом століть провідною галуззю Дрогобича залишалося солеваріння. До речі, натрієва сіль на грецькій мові звучить як «галіт». Існує велика ймовірність, що назва Галичина походить від цього слова – місце, де є сіль. В роки Галицько-Волинського князівства Дрогобич був одним з найбагатших і розвинених міст України. Тутешня сіль, окрім Галичини і Закарпаття, йшла на продаж на Київщину і всі українські землі.
Уже понад тисячу років технологія видобутку і виварювання дрогобицької солі залишається практично незмінною. Виварена сіль Дрогобицької солеварні – найдорожча, найчистіша і найкорисніша в Україні, стверджують працівники підприємства. Нині Дрогобицький соляний завод переживає не найкращі часи. На підприємстві працює всього тридцять чоловік. Кількість виробленої та реалізованої солі значно зменшилась в порівнянні з минулим часом. Сама ж солеварня перебуває в аварійному стані, адже востаннє приміщення ремонтувалося ще в 1920 році. Сьогодні солеварня тримається «на плаву» лише завдяки ентузіазму та любові до своєї справи її працівників.
Доведено, що виварена з ропи сіль набагато корисніша, ніж добута шахтним способом. При обробці з солі майже повністю випаровується бром. Метод виробництва дрогобицької солі вважають старовинним, більш трудомістким і витратним, але в результаті отримується дуже якісний продукт. Технологія виробництва солі у Дрогобичі відбувається наступним способом: із 50-ти метрової криниці, за допомогою насосної установки, перекачують у спеціальні відстійники ропу з концентрацією 300-310 грам на літр. Відстояну ропу кип’ятять у спеціальних чанах на старих печах. На дні чанів осідає сіль. Потім сіль висушують, збагачують йодом і розфасовують.
До речі, біля колодязя можна побачити стару качалку нафти. Починаючи з 1966 року за допомогою цієї качалки розсіл доставляли на поверхню. До цього використовували коней.
Сьогодні старий солеварний завод у Дрогобичі являється досить цікавою атракцією для промтуризму. Є багато охочих, що бажають на власні очі бачити найстарішу діючу соляну шахту і чани на дровах. З’являються перспективи для створення музею солі при підприємстві та створення бальнеологічного комплексу з лікувальної ропою. Записатися на екскурсію можна в Туристично-інформаційному центрі Дрогобича, розташованому в будівлі ратуші (площа Ринок, 1).
До речі, у деяких кафе Дрогобича можна спробувати ексклюзивну солону каву і пиріг із солоною карамеллю по-дрогобицьки.
Дрогобицька солеварня розташована недалеко від центру Дрогобича, на вулиці Солоний ставок, 27. Завод стоїть прямо між двома дерев’яними святинями – церквою Святого Юра і Воздвиження Чесного Хреста. Від залізничного вокзалу до центру міста курсує маршрутка № 2. Від центру потрібно пройтися до солеварні вулицею Жупною.
