Селище Верхівня відоме і цікаве завдяки палацу колишньої садиби польських аристократів графів Ганських. Розташоване селище в Ружинському р-ні Житомирської області.
Верхівня належала різним шляхетським польським родам ще з 17 століття, але після їх зубожіння, садибу передали в оренду шляхтичу Яну Ганському, який в 1780 році викупив її й передав своєму синові Вацлаву Ганському. Вацлав створив у Верхівні довершений садибно-парковий ансамбль, який і досі має величний вигляд. Садиба складається з палацу у стилі ампір, загальною площею – 2077 кв. м., двох одноповерхових флігелів, родинної церкви, винного погребу, різних господарських споруд та парку.
Вацлав Ганський полюбляв підземні ходи, тому створив підземний хід до каплиці з родинною усипальницею Ганських, також влаштував для своєї дружини Евеліни Ганської підземний хід до її особистої купальні у великому ставу, що знаходився навпроти палацу. Один із флігелів, що слугував кухнею був , з’єднаний з палацом підземним переходом, яким слуги носили страви до їдалень панського будинку.
За палаців був штучно зроблений чудовий парк, який плавно переходив в ліс. Штучно викопаний широкий яр був з’єднаний аркоподібним містком, неподалік був збудований “мисливський павільйон”, який протягом багатьох років слугував помешканням сімейному лікарю Ганських Адольфу Кноте. В глибині парку розміщувалася оранжерея, поруч росло багато рідкісних дерев. На межі де парк переходив в ліс була птахоферма. Сам ліс населяли лані, косулі та вепрі.
Також у Верхівні діяла суконна фабрика, яка виробляла десять тисяч штук сукна на рік.
Вацлав Ганський мав понад три тисячі кріпаків та 21 тисячу гектарів землі. Він був магістром масонської ложі в Житомирі, та виконував обов’язки маршалка волинської шляхти. Після того, як Вацлав одружився на Евеліні у 1819 році, він подарував Верхівню своїй дружині.
Верхівня також відома тим, що в ній у 1847 перебував Оноре де Бальзак. Він деякий час жив і працював у Верхівні. Ганська облаштувала для Бальзака три кімнати, в яких в наш час зробили музей Бальзака. Тут Бальзак написав свій роман «Втаємничений».
Після смерті дочки Евеліни Анни Мнішек, Верхівня переходить до Адама Ржевульського, який був останнім володарем садиби. Під час революції 1917 року та громадянської війни садиба була розграбована. Мародери навіть розкрили родинний склеп Ганських/Ржевуських, але їх повбивали місцеві селяни. Наразі невідомо куди поділись речі зі склепу. Вхід до склепу, який розміщувався під родинною церквою було замуровано. Після перетворення садиби на агрошколу у 1921 році, каплицю перетворили на спортзал. В 1932 році з садиби створюють агротехнікум. На 160 – річчя від дня народження Оноре де Бальзака, у 1959 році у Верхівні створили кімнату-музей, яка на громадських засадах діяла до 1995 року.
Зараз у садибі розмішується Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу. Завдяки ентузіазму директора філії Володимира Гнатовича Чернега у палаці створено музей Бальзака, що складається з трьох кімнат. Викладачі і студенти своїми силами відремонтували приміщення садиби, відновили церкву, розчистили підземний хід з одного з флігелів до палацу, відкрили вхід до родинної графської усипальниці, в якій збереглись неушкодженими чотири поховання та привели до ладу парк. Також в планах директора Чернега є розширення музею Бальзака.
Палац внесений до державного реєстру національного культурного надбання України.
Музей Бальзака
Музей розташований у двоповерховому будинку з білими колонами, що знаходиться в селі Верхівня у глибині стародавнього парку, який належав польській поміщиці Єві Ганській, яка згодом стала дружиною Бальзака. Біля входу до будинку встановлена меморіальна дошка на якій написано: “У цьому будинку в 1847-1850 рр. жив великий французський письменник Оноре де Бальзак”.
В приміщенні Верхівнянського сільськогосподарського технікуму у квітні 1959 року було відкрито кімнату-музей Оноре де Бальзака. А у 1999 році кімнату-музей було перейменовано на Житомирський літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака.
Музей складається з трьох кімнат: вітальня, робочій кабінет та спальня. Ці апартаменти, що знаходилися на другому поверсі маєтку, відвела в користування письменнику Єва Ганська. Посередині вітальні стояв круглий картярський стіл, вкритий зеленим сукном. По під стінами стояли: фортепіано XVIII ст. та стара добротна шафа-сервант із різьбленими на ній візерунками. Кабінет був оздобленим штучним блідо – рожевим мармуром. В кабінеті стояв робочий стіл письменника за яким він написав свої твори: “Депутат від Арсі”, “Мадемуазель де Віссар або Франція за часів Конституції”, “Дрібні буржуа”, “Жінка-письменниця”, “Театр, який він є”. Інший стіл прикрашає канделябр, при світлі якого письменник писав свої твори. Можливо саме тут була написана драма «Мачуха», так як на рукописі стоїть підпис “Верхівня, Україна, грудень 1847 року”.
Музею Бальзака було подаровано колекцію книг та виставкових робіт музею в Парижі та колекцію графічних робіт замку Саше (Франція). У День народження Оноре де Бальзака, 20 травня, щороку, у селі Верхівня проводиться Міжнародне літературно-мистецьке свято “Весна Прометея”, яке відвідують туристи та поціновувачі літератури з усього світу.
