В Кіровоградській області неподалік Олександрії знаходиться одне з незвичних туристичних місць – Морозівський вугільний розріз. Колись тут видобували буре вугілля, але нині більше не використовують. Ця територія сьогодні має вигляд затопленого і зруйнованого місця. Морозівський вугільний розріз – це одне з найцікавіших «сталкерських» об’єктів України. Щороку сюди приїздить велика кількість поціновувачів екстремального промислового туризму. Це місце називають «об’єктом, який вражає уяву своїми розмірами і масштабами покинутої напризволяще вуглевидобувної техніки». Перебуваючи на території Морозівського вугільного розрізу, надзвичайно цікаво спостерігати, як природа забирає назад простір, котрий людина колись відвоювала у неї.
Поклади вугілля в Україні здебільшого зосереджені у Дніпровському буровугільному басейні. Саме тут розташоване місто Олександрія. Так як горючі осадові породи рослинного походження залягають досить не глибоко під землею, тому видобуток вугілля відбувається кар’єрним способом. Подібні кар’єри у вугільній промисловості мають назву – «розрізи». Розміри деяких кар’єрів досить великі. Видобуте тут вугілля використовують у вигляді брикету, здебільшого у побуті. «Олександріявугілля» – це найбільше підприємство Дніпровського буровугільного басейну. Один із розрізів підпорядковується підприємству – Морозівський. Зараз цей розріз не експлуатується. Покинута гігантська видобувна техніка залишилась на місці розробок родовища. Розріз помалу затоплюється і частина техніки вже зникла під водою. Вода в кар’єрі піднялась вже більше, ніж на двадцять метрів. Водойма має бірюзовий колір води, це свідчить на велику глибину озера та його чистоту.
Робота у Морозівському вугільному розрізі тривала до 2009 року. Підприємство припинило свою діяльність із-за величезних боргів. Довжина розрізу становить 6 кілометрів і має форму літери «Г». Через кар’єр перекинуто величезний транспортно-відвальний міст. Говорять, що цей міст є трофейним. Кажуть, що споруда була привезена з Німеччини і встановлена після закінчення Другої світової війни. Родзинкою Морозівського вугільного розрізу є величезний роторний екскаватор ЕРШР-1600. Ця машина є однією з найбільших за розмірами машин подібного типу в світі. Екскаватор має висоту еквівалентну розмірам дев’ятиповерхового будинку. Нажаль сьогодні не вдасться побачити цього велетня у всій красі, тому що його частково розібрали шукачі металу.
Перебуваючи поблизу Морозівського вугільного розрізу треба пам’ятати правила безпеки, адже він має велетенські розміри, а периметр не огороджений. У деяких місцях досить круті схили і вони можуть осипатися. Не варто спускатися униз. Кар’єр охороняється.
Доїхати до Морозівського вугільного розрізу можна на авто. Селище Пантаївка, біля якого він розташований, лежить на трасі Е50 між Олександрією і Кропивницьким.
До Пантаївки довезе автобус без пересадок із Кропивницького, Олександрії, Кременчука, Дніпра, Черкас, Кривого Рогу, Харкова (треба завчасно попросити водія зупинити в цьому населеному пункті). Відстань від Пантаївки до кар’єру – близько двох кілометрів на північ.
Електричкою без пересадок можна доїхати до станції «Пантаївка» з Нової Українки, Олександрії, Кропивницького, Кременчука, Знам’янки.
