Над містом Мукачеве височіє величний Замок Паланок. За довгі роки свого існування замок обріс різноманітними таємницями та легендами. Ця стародавня споруда побачила на своєму віку багато облог та слугувала форпостом протягом довгих років. Нині фортеця приваблює тисячі туристів, що бажають наблизитися до героїчної історії українського народу.
Перші відомості про Замок Паланок датуються XI століттям. В ті часи фортеця вже існувала і за її могутніми стінами могли сховатися під час облоги чи набігів тисячі мешканців довколишніх сіл. Свою назву фортеця отримала завдяки огорожі з кілків. У ХІІІ столітті Замок Паланок переходить у володіння Федора Коріатовича, це відбувається після передачі Подільського князівства королю Сигизмунду. З 1396 року Федір Коріатович починає активні роботи по зміцненню оборони фортеці. З часом надана в його користування територія розширюється. У XVI столітті була збудована Середня тераса, навколо якої був виритий рів, що наповнювався водою з річки Латориця. В часи володарювання замком Юрія Ракоці, фортеця слугує пунктом контролю, через який проходили всі торгівельні шляхи зі Східної Європи. Усвідомлюючи значущість замку Паланок, приймається рішення щодо зміцнення замку Нижньою терасою та огородити фортецю високим частоколом. У 1685 році замок Паланок тримав найдовшу облогу за своє існування, яка тривала протягом трьох років. Натхненниця національно-визвольного руху Хорватії Ілона Зріні тримала оборону проти вдвічі більшого за чисельністю австрійського війська. Капітуляцію Ілона підписала лише тоді, коли продовольчі запаси були повністю вичерпані. Визвольний рух, на чолі з княгинею Ілоною Зріні тривав п’ятнадцять років, після чого його очолив син княгині – Ференц Ракоці. За часи боротьби за свободу, Замок Паланок отримав статус осередку віри й свободи, незламної боротьби за ідею. Після того, як Закарпатський визвольний рух зазнав поразки, австрійський уряд, в знак покарання, відкриває камери для політичних в’язнів у стінах фортеці.
В наші дні Замок Паланок може здивувати своїм майже ідеальним виглядом. До самої фортеці можна дістатися першокласно вимощеною дорогою. Для відвідувачів відкриті історичні експозиції, присвячені різним власникам замку. Поринути у старі часи можна прогулявшись коридорами і підземеллям замку.
Фортеця славиться своїми легендами, найпопулярніша – це історія про колодязі Замку Паланок. Федір Коріатович, під час будівельних робот з укріплення замку, помітив свій найбільший прорахунок – це відсутність води в стінах замку. Вирішивши виправити свою помилку, вельможа наказує вирити колодязь. Та коли глибина колодязю наближається до 100 метрів, а вода так і не з’являється, Федір розуміє, що це марна справа. Тоді у пориві гніву Коріатович вигукнув: «Віддам душу дияволу, якщо в цьому колодязі з’явиться вода». Після чого Федір бачить невеличкий темний силует, що обіцяє виконати його бажання за п’ять мішків золота. Коріатович погоджується з цією умовою. Зі сходом сонця колодязь був сповнений кришталево чистою водою. Але коштів на сплату боргу у вельможі не було. Не бажаючи віддавати душу дияволу Коріатович вирішує схитрувати. За його наказом пошили п’ять невеликих суконних мішечків і поклали в них по одній монеті. Чорт розсердився на Федора за його винахідливість і стрибнув у колодязь. З тієї пори у Мукачівському Замку Палонок вода пропала.
