Музей етнографії знаходиться неподалік від села Крилос Галицького району Івано-Франківської області. Музей народної архітектури Прикарпаття – це невеликий за площею, доглянутий і гарний музей під відкритим небом. Музей етнографії входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». В літню пору року в музеї особливо затишно, так як він створений фактично в лісі. Тут можна завітати у всі музейні споруди та побачити багато всього цікавого. Музей є фаворитом у дітей, хоча і дорослим тут теж буде дуже цікаво. Тутешні екскурсоводи розкажуть: що таке бербениці або притули, як в давні часи робили олію, як вибрати найліпше місце для будівництва хати тощо.
Музей етнографії був заснований у 1981 році. Його створили на території городища, де за часів давнього Галича проходила перша лінія оборонних валів. Спершу музей носив назву – Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття. Заклад знайомить відвідувачів із архітектурою і побутом мешканців Прикарпаття кінця 17 – початку 20 століть. Музей займає територію загальною площею 7 гектарів. На території музею точно відтворили «мікросела» чотирьох етнографічних районів Івано-Франківщини: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Будівлі були перевезені з місць, де раніше виконували свої безпосередні функції. Кожна хатина, що увійшла до складу експозиції сама собою являється етнографічним музеєм: із одягом, меблями, посудом, типовими для місцевості, яку вони репрезентують.
До експозицій музею етнографії входить чимало предметів життя і побуту наших предків. Тут можна побачити: велику колекцію посуду (тарілки, горнята, глечики, горшки); численні зразки вишивки (жіночі й чоловічі сорочки, обруси, простирадла); народні тканини; традиційний для регіону одяг.
«Мікросела» чотирьох етнографічних районів Івано-Франківщини: Покуття, Гуцульщина, Бойківщина та Опілля.
Покуття
Експозиція хатини була перевезена з села Торговиці Городенківського району. Це типова хата покутян кінця 19 – початку 20 століть. Будівля складається з хати, сіней та комори. Ззовні і всередині стіни обмазані глиною і побілені. Дах хатини чотирисхилий, покритий солом’яними житніми сніпками. Хата напівкурна. Також тут є олійня, що була типовою господарською спорудою в усіх регіонах України, але в кожному регіоні мала свої особливості. Олійня була збудована наприкінці 19 століття і перевезена з села Олешні Тлумацького району.
Гуцульщина
Гуцульщина безумовно є одним із найсамобутніших регіонів Івано-Франківщини. Цей регіон вирізняється особливістю розташування хат в поселенні. Садиби гуцулів розкидані на значній відстані одна від одної у горах і долинах. Завдяки такій ізольованості і потребі самостійної оборони від незгод, з’явилась традиція обносити житло глухою загорожею. Так виникла гражда – замкнута забудова з хатою та господарськими будівлями всередині. Гражди – це своєрідні фортеці, які захищали від дикого звіра, непрошених гостей або навіть від сходження снігової лавини. В музеї етнографії експонують дві хати-гражди, одна з них – із села Устеріки Верховинського району – побудована 1889 року.
Бойківщина
В музеї етнографії також є бойківська хата, яка була перевезена з села Поляниці Долинського району. Хатина була збудована ще у 1787 році. Це колишнє помешкання священика. В трикамерній курній хаті, в одній із кімнат відтворено типове обладнання старої школи-дяківки. Також тут представлена численна колекція народних тканин, вишивок та одягу. Неподалік від хати є бойківська стодола.
Опілля
Етнографічний район Опілля представлено в музеї садибою з хатою і стодолою середини 19 століття. Вони були перевезені з села Вікторів Галицького району. Тут можна побачити традиційну опільську вишивку (жіночі та чоловічі сорочки, рушники, обруси, простирадла) і народний одяг ополян.
Церква
Перлиною музею етнографії в Крилосі безперечно є церква початку 20 століття. Церкву перевезли з села Поплавників Галицького району. Це дерев’яна церква Всіх Святих. Архітектура храму типова і водночас самобутня, наближена до хатнього будівництва. В ті часи подібна архітектура була поширеною на всій території Галичини.
Музей архітектури і побуту Прикарпаття планують поповнювати новими цікавими об’єктами. Тут з часом має з’явитися гуцульська церква, заїжджий двір, в’їзна вежа та водяний млин.
Музей працює щодня з 9:00 до 17:00 години.
Доїхати до Музею етнографії можна автотрасою Н09. Він розташований на відтинку дороги між Галичем та Крилосом. Орієнтир – пам’ятник «Меч і Рало».
