У знаковому місці столиці України, неподалік від Лаври, Музею історії України у другій світовій війні, парку Слави та Аскольдової могили, був створений Національний музей «Меморіал жертв Голодомору». Мета створення меморіалу була в тому, щоб вшанувати пам’ять мільйонів людей, які були безвинно вбиті голодом. Експозиція музею облаштована таким чином, щоб за допомогою документів та фактів донести відвідувачам максимально повну інформацію про причини, характер та наслідки голодомору.
Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» був створений у 2008–2010 роках. Проект комплексу розробив народний художник України Анатолій Гайдамака. До 2015 року заклад носив назву – «Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні». Така назва комплексу була тому, що масовий голод в Україні був тричі: у двадцятих, тридцятих і сорокових роках минулого століття. Нині ж Голодомором називають події 1932–1933 років, так як було знайдено багато документальних підтверджень того, що голод в Україні був навмисно створений радянською владаю, щоб упокорити українців. Саме останній Голодомор несе в собі ознаки геноциду українського населення. При вході до Меморіального комплексу встановлені скульптури янголів скорботи, це символічні охоронці душ померлих у роки Голодомору.
Музейний комплекс має кілька основних складових: Свіча пам’яті, Жага до свободи, Гірка пам’ять дитинства, Рілля пам’яті, Зала пам’яті.
Центральним елементом композиції є 32-метрова бетонна каплиця – Свіча пам’яті. Каплиця має вигляд білої свічки з позолоченим ажурним полум’ям. Грані свічки прикрашені орнаментом із віконець, які мають вигляд української вишивки. Основа Свічі – чотири металеві чорні хрести, які імітують тюремні грати. Малі хрести символізують душі маленьких дітей, хрести більшого розміру – дорослих.
Скульптурна композиція «Жага до свободи» розташована перед Свічею. В центрі композиції знаходиться скульптура лелеки, що видирається з кам’яних лещат і хоче вирватися до небес. Птах символізує сходження на небо душ померлих. Ще політ лелеки символізує відродження України та незламність духу народу.
Скульптурна композиція «Гірка пам’ять дитинства», зображає дівчинку з колосками в руках. Це символічне нагадування про гірку долю найбільш вразливої категорії жертв Голодомору – дітей. П’ять пшеничних колосків у руках дівчинки – це метафора сумнозвісного «Закону про п’ять колосків», за яким до селян, які були звинувачені у розкраданні колгоспного майна, застосовували 10-річне ув’язнення. До «куркулів» і організованих груп людей застосовували розстріл із конфіскацією майна. Винятком не ставали навіть діти та літні люди, що намагалися таким чином врятуватися від голодної смерті. Навіть декілька колосків, зірваних дитиною, вважали крадіжкою державного майна.
«Рілля пам’яті» – це головна алея Меморіалу. Алея вимощена бруківкою, яка символізує українські чорноземи і веде до площі «Жорна долі». На зовнішній частині площі «Жорна долі» знаходяться розбиті кам’яні жорна. Стилізовані камені на площі символізують 24 години і те, що за одну добу Голодомору вмирали 24 тисячі голодуючих селян.
Зала пам’яті знаходиться під Свічею. У Залі експонують 19 томів Національної книги пам’яті жертв Голодомору в Україні. Тут також зберігаються предмети домашнього вжитку тих часів, що були зібрані в постраждалих селах, архівні документи, фотографії, свідчення очевидців та «Цифровий атлас Голодомору». В Залі пам’яті можна запалити лампадку і вшанувати загиблих. Із Зали пам’яті ведуть Сходи спогадів, тут на гранітних плитах розміщено цитати з праць дослідників Голодомору, очевидців та письменників. Драбина прямує до символічної алеї «Чорні дошки України». Тут на каменях із чорного лабрадориту викарбувані назви 14 тисяч населених пунктів, які найбільше постраждали в часи Голодомору. Оскільки робота істориків ще триває, цей перелік не є повним.
День пам’яті жертвам Голодомору відзначають на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» щороку четвертої суботи листопада. Тут відбуваються скорботні заходи.
Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» працює щодня з 10:00 до 18:00. Технічний день – другий вівторок місяця.
Доїхати до Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» можна на червоній лінії метро (станція «Арсенальна»), далі 900 метрів пішки. Або від зупинки «Станція метро «Арсенальна» автобусами №24, №38 до зупинки «Києво-Печерська Лавра».
