В північній частині Києва знаходиться Дендрологічний парк Національного еколого-натуралістичного центру “Юннатський”.
Дендрологічний парк займає територію загальною площею 13,7 га. Територія парку є частиною парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Березовий гай”, який було закладено на початку XIX століття. В XX століття парк розділили на дві частини. Частина площею 10 га була передана під будівництво Подільського районного парку культури і відпочинку, друга частина площею майже в 4 га відійшла до центральної дослідно-педагогічної агробіостанції (нині Національний еколого-натуралістичний центр – НЕНЦ), у підпорядкуванні якої дендропарк знаходиться і нині. 10 березня 2006 року за рішенням депутатів Київради територія центру отримала статус дендрологічний парк місцевого значення “Юннатський”.
Формування дендропарку відбувалося впродовж більш ніж півстоліття юннатами України та зарубіжжя. Основною метою юннатів було збереження природних комплексів з метою сприятливого поєднання природних і культурних ландшафтів, використання їх у рекреаційних, наукових, навчальних, культурних цілях, створення умов для навчання й наукових досліджень учнівської та студентської молоді, вчителів Києва і всієї України.
Сьогодні НЕНЦ є координаційно-методичним центром 186 обласних, районних, міських еколого-натуралістичних центрів, станцій юних натуралістів та більш як 300 учнівських лісництв.
Територія НЕНЦ включає ділянки декоративного квітникарства, навчально-дослідні ділянки, фруктовий сад, сад бузку, меморіальну посадку – парк “Пам’ять родоводу”, водойму, липову та грабову алеї, зразки лісів України, розсадник деревних і чагарникових культур, сад магнолій, сад мохів, збережені елементи природних фітоценозів.
Візитівкою дендропарку є “Зимовий сад”, який був закладений у 1957 році. Щороку “Зимовий сад” відвідують понад 10 000 осіб. В саду представлені моделі найтиповіших фітоценозів, що викликає цікавість відвідувачів. Зараз колекція квітниково-декоративних рослин налічує понад 200 видів і сортів представників флори різних кліматичних зон. Тут можна побачити такі рослини як: різні види папоротей, пеперомії, бегонії, кактуси та інші сукуленти, плющі, філодендрони, монстери, пальми, більбергії, гемантуси, аспарагуси, традесканції, гібіскуси та ін. Серед рослин саду можна зустріти «старожилів», вік яких сягає понад 60 років – це фінікова пальма, а також араукарії та камелії.
На території дендропарку росте понад 200 видів деревних і чагарникових порід. Найпоширенішими є клен гостролистий, ялини звичайна та колюча, липа серцелиста, береза повисла, сосна звичайна, дуб звичайний, гіркокаштан звичайний, туя західна, горобина звичайна, горіхи грецький і маньчжурський, тополя біла, граб звичайний, бузки звичайний та угорський, фруктові дерева. Із чагарників домінують різні види спіреї, аронія, бирючина, форзиції, свидина та ін. Ростуть також ялина сиза Конічна, різні форми туї західної, магнолія кобус, катальпа бігнонієвидна, айлант найвищий, рододендрон, гінкго дволопатеве, оцтове дерево та інші.
Одним із напрямів роботи НЕНЦ є аквафітодизайн на основі колекції вищих водяних рослин. Ці колекції було започатковано у 1995 році в лабораторії гідробіології. Рослини тут розміщені в акваріумах, загальним об’ємом близько 15 тисяч літрів води. Колекція налічує понад 120 видів вищих водяних рослин, які належать до 40 родин. Вона включає такі рідкісні рослини, як апоногетон мадагаскарський, апоногетон ульва ціус, анубіас карликовий та різнолистий; зібрано унікальну колекцію (понад 200 видів) роду кріптокаріна. Юні дослідники під керівництвом автора унікальної колекції Д.І. Кучер-Томченка на цій базі проводять наукові дослідження, основними напрямами яких є адаптація водяних рослини до існуючих умов, принципи добору видового складу рослин для створення водяних штучних фітоценозів. Тут вивчається вплив структурованої води на швидкість вегетації цих рослин, вплив різних джерел освітлення акваріума на швидкість росту довгостеблових водяних форм.
В 1992 році у дендропарку було закладено ділянку парку “Пам’ять родоводу”. На цій ділянці відомі діячі нашої держави та зарубіжжя садять різні дерева і кущі. Тут можна побачити вербу, клен, калину, граб, дуби, липи, які посадили Л. Кучма та його дружина, Л. Каденюк, Л. Лук’яненко, І. Заяць, Ю. Костенко та інші. 9 квітня 2005року цю традицію продовжили члени уряду України: С.М. Ніколаєнко, П.М. Ігнатенко, Ю.О. Павленко, М.І. Поліщук, які посадили тут саджанці туї західної. Це стало символічним початком зеленої естафети Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього” відповідно до Указу Президента України від 01.04.2005р. Також у парку “Пам’ять родоводу” є верба Т.Г. Шевченка. Паросток верби був привезений із Казахстану з дерева, посадженого там Великим Кобзарем.
Поруч з парком “Пам’ять родоводу” знаходиться сад магнолій, який був заснований у 1998 році. Також неподалік розташований сад сирингарій або сад бузку, де ростуть місцеві, виведені в Національному ботанічному саду ім. M.M. Гришка HAH України, та закордонні сорти бузку звичайного.
Досить велику площу в дендропарку “Юннатський” займає плодовий сад, колекція якого дуже багата і різноманітна. Тут росте понад 300 сортів абрикоса, аґрусу, айви, актинідії, аличі, винограду, вишні, груші, кизилу, малини, обліпихи, персика, сливи, смородини (червоної й чорної), хеномелесу, черешні, яблуні, унабі.
Поруч з плодовим садом розташований тепличний комплекс і навчально-дослідні ділянки. На цій ділянці вирощують колекції лікарських, технічних,овочевих, кормових рослин, є також ділянки систематики рослин і генетико-селекційна.
В інтродукційних розсадниках садового, квітниково-декоративного та дендрологічного напрямів додатково вирощують понад 300 видів рослин, для поповнення колекції дендропарку, а також для озеленення шкіл і позашкільних навчальних закладів міста.
У північно-західній частині НЕНЦ знаходиться невелике озеро “Куряче”. Назва озера походить від річки Курячий брід, лівої притоки колись повноводої річки Сирець, що впадає у Дніпро. Неподалік від озера розкинулись дендрологічні насадження каштана їстівного, дубів болотного і червоного, горіха айлантолистого, робінії клейкої, бархату амурського та інших рослин.
З південно-східного боку дендропарк оточений лісовими насадженнями. У 2005 році в рамках всеукраїнських акцій “Ліси для нащадків”, “Зелений паросток майбутнього” та Міжнародного дня Землі, за участю членів Висоцького учнівського лісництва Рівненської області, Ємільчинського учнівського лісництва Житомирської області, Підгірського учнівського лісництва Івано-Франківської області, за підтримки Державного комітету лісового господарства України, працівники і юннати НЕНЦ на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, заклали ділянки різних типів лісів: березового, грабового, дубового, соснового, ялинового, висадили рододендрони жовті.
У дендрологічному парку функціонує метеорологічний майданчик, де ведуться моніторингові дослідження локального і глобального рівнів (Міжнародна програма GLOBE).
В 1994 році на базі НЕНЦ була створена Школа народних ремесел. Ціль створення цього закладу була у вихованні дітей, через органічне поєднання можливостей екологічної освіти з оволодінням традиційними народними ремеслами, для всебічного гармонійного розвитку і національно усвідомленого молодого покоління.
Дендрологічний парк “Юннатський” – це цікава рекреаційна зона для щорічного відпочинку і навчання юних дослідників. Тут розміщений табір “Юннат”, в якому щорічно відпочивають переможці конкурсів та найактивніші учасники всеукраїнських акцій, координатором яких є НЕНЦ.
На базі дендропарку юні натуралісти, студенти та вчителі досліджують проблеми інтродукції рослин, усвідомлюючи важливість цього напряму для практичних дій у справі збереження біологічного різноманіття різних регіонів. У НЕНЦ вивчають морфологічні особливості росту й розвитку деревних і трав’янистих видів і ведуть фенологічні спостереження. Поєднання навчально-виховної, освітньо-наукової діяльності з творчою, рекреаційною, культурною, науково-дослідною роботою посилює і збагачує можливості екологічної освіти, урізноманітнює форми навчальних екопрактик для учнівської та студентської молоді.
