На висоті понад 1577 метрів над рівнем моря, серед суворих та мальовничих пейзажів Свидовецького хребта, мов у дзеркалі, відображається небо в гладіні озера Герешаска — або, як його ще називають, Догяска. Це одне з найвисокогірніших льодовикових озер Українських Карпат, заховане у величному льодовиковому цирку під схилами гори Догяска.
Озеро розташоване в Рахівському районі Закарпатської області, у межах Карпатського біосферного заповідника. Воно має льодовикове походження: у далекі геологічні часи тут пролягав язик стародавнього льодовика, який вирізав у скелях заглиблення, а після його танення утворилося озеро.
Герешаска має подовжену форму — близько 125 метрів завдовжки й до 70 метрів завширшки. Глибина сягає 1,5–2 метри, проте вода напрочуд чиста і прохолодна навіть улітку, адже живиться талими снігами та атмосферними опадами.
Подвійна назва озера — наслідок багатонаціонального колориту Закарпаття. «Догяска» — угорського походження (угорці називали однойменну вершину Havas Dogyaszka), а «Герешаска» ймовірно має румунське або локальне українське коріння. Обидві назви є поширеними серед туристів і науковців.
Озеро оточене високогірною тундрою — альпійськими луками, де влітку квітне різноманіття трав і рідкісних рослин. Тут можна зустріти арніку гірську, едельвейс, чорницю, а взимку — сніг лежить іноді до червня. Схили навколо озера вкриті уламками скель та кам’янистими розсипами — ніби сама природа розсипала тут уламки стародавніх гірських стихій.
Особливе захоплення викликають заходи сонця над Герешаскою: коли небо палає золотом, а дзеркальна поверхня води стає малюнком із казки.
Дістатися до озера — непросто, але для мандрівників це частина чарівності. Найпопулярніший маршрут пролягає від села Кваси або від турбази «Драгобрат». Прогулянка займає декілька годин і вимагає фізичної підготовки, однак винагородою стане вражаючий краєвид і тиша, порушувана лише вітром та криками гірських птахів.
Озеро входить до маршруту Свидовецького хребта — одного з найвідоміших у Карпатах, який також включає гори Близниця, Велика та Мала Гропа.
Місцеві жителі кажуть, що озеро має свою душу. Подейкують, що в його глибинах відображається доля того, хто зазирне в нього на світанку. А ще — що це місце не терпить шуму та байдужості. Туристів закликають бути особливо обережними: не залишати сміття, не шуміти, не порушувати спокій природи.
Озеро Герешаска — це не просто географічна точка. Це місце сили, місце натхнення та духовного оновлення. Тут час ніби сповільнюється, дозволяючи побути наодинці з собою і природою. І навіть якщо дорога до нього непроста — вона варта кожного кроку.
У надзвичайно ясну погоду від озера можна побачити вершини Румунських Карпат, які, мов далекі привиди, виникають за обрієм. Це ще один доказ того, що Герешаска — не просто озеро, а справжнє вікно у велич світу.
