back to top

Парк Олександрія у м. Біла Церква

На півдні Київської області у місті Біла Церкава на березі річки Рось, розкинувся величезний неймовірної краси дендропарк Олександрія. На площі понад 400 гектарів парк поєднав у собі архітектурні витвори мистецтва та дива природи. Парк Олександрія – це поєднання класичного стилю з елементами романтизму і сентименталізму.

Парк було створено наприкінці ХVIII століття, за ідеєю дружини коронного гетьмана Речі Посполитої Олександри Браницької. Так як під час подорожей Європою, тогочасні парки біля замків і маєтків викликали в неї особливе захоплення, щось подібне вона вирішила створити і у своєму графстві. Для втілення в життя своєї ідеї, вона запросила відомого французького архітектора Мюффо, який став автором генерального плану дендропарку. Пізніше до цього проекту долучилися майстри архітектури і ботаніки, серед них брати Ботані, Бартецький, Вітт, Станге. В той же час починається грандіозне будівництво літньої резиденції «Аустерія» та комплексу павільйонів. На початку ХІХ століття Браницька привезла з Берліна молодого майстра-садівника Августа Єнца, який пропрацював у парку 54 роки, та створив багато унікальних  композицій. І в наш час можна побачити його ландшафтні витвори мистецтва на Великій і Малій галявинах.

Головний вхід у парк оформлений у класичному стилі. Прогулюючись центральною алеєю, ви дійдете до Ротонди, стара назва павільйону «Раковина Потьомкіна». Павільйон був названий на честь дядька Олександри Браницької, князя Григорія Потьомкіна. Споруда має форму напівкруглої арки з куполом, оздоблений ліпниною з неповторним орнаментом. У середині знаходився бюст князя Григорія Потьомкіна.

Візитівкою парку є колонада «Луна», повернута фасадом до річки. Споруда повторює стиль грецького амфітеатру, складається з 14 колон, розташованих півколом, із прямокутними приміщеннями з обох боків. На галявині перед павільйоном встановлена скульптура Меркурія. Завдяки чудовій акустиці колонади, у святкові дні в ній грав оркестр, мелодія якого линула в усі куточки парку.

«Китайський місток» – це архітектурне диво, виконане у східному стилі, яке привертає особливу увагу туристів. Місток отримав свою назву завдяки альтанці посередині. Доповнює композицію бронзова скульптура китаянки з парасолькою та віялом і мудрець з бородою. Існує місцева легенда, що для здійснення бажання треба потриматися за бороду китайського мудреця при його загадуванні.

Композиція «Руїни» – це імітація напівзруйнованого замку. З верхньої частини споруди на оглядовому майданчику можна милуватися дивовижними краєвидами на річку Рось. Верхня частина має вигляд залишків будівлі з колонами без даху. Нижня частина ансамблю наполовину захованою під землю та  слугує опорою і є дамбою. Довершує композицію водоспад.

«Турецький будиночок», що знаходиться на території Олександрії було збудовано у 1828 році. Він має оздоблення мармуровими плитами з написами, що прославляють шаха Махмуда Хача Газа. Ці плити були привезені в якості трофею графом Воронцовим.

По всій території парку встановлено багато мармурових та бронзових скульптур, ваз, що відповідали тодішній європейській моді. Багато витворів мистецтва італійських майстрів графиня привезла з подорожей. Також тут можна побачити витвори мистецтва, подаровані Браницькій впливовими особами того часу.

Парк налічує безліч джерел з кришталево чистою водою, в яких тримається постійна температура +9 градусів по Цельсію. Улюблене джерело туристів – джерело «Лев» із бронзовою скульптурою царя звірів поряд із ним.

Природа є найбільшою прикрасою дендропарку Олександрія. На території парку ростуть понад 2000 видів рослин. Тут можна побачити величезні стародавні дуби, вік яких сягає 300-400 років, безліч дерев  і кущів привезених з країн Сходу, Америки та Європи. Ясен, клен, граб, липа, сосна, вільха, береза, яблуня, верба, осика і ще багато інших дерев прикрашають сотні гектарів дендропарку. На Великій галявині росте сосна Веймутова, яка є найстарішим деревом цього виду в Україні і була улюбленим деревом графині Браницької. Чотиристовбурова сосна звичайна вважалася родинним деревом сім’ї, з кореня цієї сосни проростають чотири могутніх стовбура. Нещодавно деревну колекцію поповнили туя, ялиця, ялина, кипарисовик, ялівець, тис. У ХVIII столітті було висаджено сад ліан, який налічував понад 30 видів рослин, серед яких дикий виноград п’ятилисточковий та каприфоль, також представлено 16 видів культиварів. Під розарій було виділено 0,2 гектари землі, тут росли 13 видів і 96 сортів троянд.

Дендропарк в наші часи.

В різні періоду часу дендропарк зазнавав різних змін. У 1861 році після відміни кріпацтва, розбудова парку повністю припинилася. У другій половині ХХ століття парк зазнав масових руйнувань, багато архітектурних форм зазнали пошкоджень або руйнацій. Бронзові і мармурові скульптури було вкрадено, а у роки Другої світової війни більша частина дерев була вирубана.

У 1946 році Олександрію передали Національній Академії наук України. Під керівництвом Д. Криворучка почались відновлювальні роботи. Спочатку парк звільнили від бруду та бур’янів, водойми очистили від мулу. Було відновлено світло та водопостачання. Алеї парку привели до ладу. Це став новий етап в житті парку.

На даний час із понівечених павільйонів було відбудовано тільки Бальний зал, палац «Аустерія» і прилеглі павільйони були зруйновані і не відновлені. Адміністративним центром, музеєм парку, галереєю і виставкою мармурових скульптур слугує будиночок садівника.

Серед новинок архітектурних форм парку можна виділити «Круглу альтанку», яка є центром оновленої дубової алеї. Алея завершується скелястою горою, висотою 27 метрів. Зі сторінок історії відомо, що на початку ХVIII століття на цьому місці базувалися козацькі війська Семена Палія. Тут і донині можна побачити рештки земляних козацьких укріплень. У 1980 році на вершині гори було встановлено вежу з барельєфом козацьких облич та сценами з їх бойового життя. Ця гора отримала назву – «Палієва гора». За версією сучасників гора приховує в собі розгалужену мережу тунелів, та має вихід до берегів річки Рось.

11 травня 2014 року був відкритий пам’ятник Олександрі Браницькій, створений Максимом Василенко. Скульптуру було встановлено біля відбудованого Танцювального павільйону.

Найвідомішими відвідувачами парку були О.Пушкін, Т.Шевченко, Г.Державін.

ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ

Колишня поміщицька садиба, смт Доманівка

Колишня поміщицька садиба в смт Доманівка, Миколаївської області, є...

Скульптура Русалка, Місхор

На Кримському півострові у Ялтинському районі неподалік набережної в...

Пивзавод Канського, Березань

Старовинна пивоварня Канського розташована на Київщині в місті Березань....

Народні сходи, Бердянськ

В Запорізькій області в курортному місті Бердянську знаходиться пам’ятка,...

Гейзер мінеральної води, Вучкове

Єдиний в Україні гейзер мінеральної води розташований поблизу закарпатського...

Водонапірна вежа, Пирятин

У самому серці старовинного Пирятина, де минуле зустрічається із сучасністю, височіє велична водонапірна вежа — мовчазний свідок кількох епох, що пройшли через це мальовниче...

Музей волинської ікони, Луцьк

Одним із відділень краєзнавчого музею Волині в Луцьку є Музей волинської ікони. В музеї зібрані школи іконопису всього регіону. Здавна волинські майстри виділялися з...

Диканька. Опішня. Котельва.

Диканька – мальовниче селище в Полтавській області України. Відоме завдяки письменнику – містику Миколі Гоголю. Розташована Диканька на правому березі річки Ворскла, тридцятьма кілометрами...

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я