У мальовничому селищі Чорнухи на Полтавщині, серед тихих вулиць і пахучих луків, знаходиться місце, яке дихає мудрістю та спокоєм — садиба-музей Григорія Сковороди. Саме тут, у 1722 році, народився один із найвеличніших українських філософів, поетів і просвітителів — Григорій Савич Сковорода. Його постать давно стала символом вільнодумства, любові до правди та духовного самопізнання.
Чорнухи XVIII століття — це типове українське село з білими хатами, солом’яними дахами та вишневими садами. Тут, у козацькій родині, і з’явився на світ майбутній мандрівний філософ. Усе довкола — природа, народна пісня, праця селян — з дитинства виховували в ньому простоту, любов до світу і глибоку духовність.
Музейна садиба сьогодні відтворює атмосферу того часу. Відвідувачі бачать білу мазанку з дерев’яними віконницями, криницю-журавель, сад із грушами та яблунями, а поряд — невеликий вітряк і пасіку, що символізують господарський уклад минулих століть.
Садиба-музей була відкрита у 1972 році, до 250-річчя від дня народження Сковороди. Експозиція розповідає не лише про дитинство мислителя, а й про його шлях — навчання у Києво-Могилянській академії, подорожі Європою, педагогічну діяльність, а головне — його мандрівне життя, коли він відмовився від світських благ і присвятив себе духовним пошукам.
У хаті відтворено інтер’єр української оселі XVIII століття — піч, дерев’яний стіл, лави, керамічний посуд, книги. На почесному місці — портрет Сковороди і копія його сопілки, адже музика була для нього невід’ємною частиною життя.
В окремому приміщенні — виставка рукописів, листів, стародруків, а також копії його відомих творів — «Байки харківські», «Сад божественних пісень», «Розмова, названа алфавіт, чи буквар світу».
Територія музею — це не просто історичне місце, а справжній осередок українського духу. Тут щороку відбуваються Сковородинівські читання, фестивалі філософії та духовної культури, зустрічі молоді й науковців.
Особливою подією є свято Григорія Сковороди, яке відзначають у травні. Цього дня садиба наповнюється музикою, театральними постановками, народними піснями — і здається, що сам філософ знову мандрує серед гостей, розмірковуючи про сенс життя.
Музей у Чорнухах — це не лише спогад про великого українця, а й нагадування про цінність внутрішньої свободи, гармонії з природою та самопізнання. Кожен, хто бував тут, відчуває спокій і натхнення — ніби сам Григорій Сковорода тихо промовляє свої слова: «Світ ловив мене, та не спіймав.»
Садиба-музей Григорія Сковороди в Чорнухах — це місце, де історія поєднується з вічністю, де народжуються роздуми над сенсом життя. Відвідавши її, кожен відкриває у собі частинку тієї гармонії, яку шукав і знайшов великий український мудрець.
