На Львівщині, в Сколівському районі, поруч з селищем Урич, у лісі сховалася оригінальна природна пам’ятка – Урицькі скелі. Це дивовижне місце входить до складу Національного парку «Сколівські Бескиди» та Державного історико-культурного заповідника «Тустань». На Урицьких скелях збереглися до нашого часу частини стін та будівельних конструкцій давньоруської фортеці. У скелях вирубані гроти, підземні ходи і колодязі. Ця унікальна природна пам’ятка водночас є дивом природи та самобутнім витвором людських рук.
Дослідники вважають, що приблизний вік Урицьких скель становить 55 мільйонів років. Вони були утворені з сірих, грубошаруватих кварцових пісковиків. Під впливом тектонічних рухів, ці масивні шари стали майже вертикально і тепер виглядають, як прямовисні стінки.
Починаючи з 9 століття скельні комплекси в Уричі зайняли білі хорвати, які на той час мешкали на цій території. В цей же час вони починають будівництво міста-фортеці Тустань. Археологи виявили центральну частину міста, розташовану на скельній групі Камінь і довкола неї. Її площа становила приблизно три гектари. Дитинець Тустані був розташований нагорі, на скельному плато. Тутешні скелі слугували природними стінами фортеці. Проміжки між стінами люди перекривали дерев’яними колодами, застосовуючи зрубну конструкцію. Давні будівельники видовбували пази та вруби у місці прилягання колод та брусів до скельної породи. Сьогодні можна побачити близько 4 тисяч слідів на скелях, які залишилися від дерев’яних конструкцій. Дослідники встановили, що фортеця пережила п’ять періодів дерев’яної забудови, починаючи з 9 і до 13 століття. Перша письмова згадка про місто-фортецю Тустань з’являється в польських літописах 14 століття. В цей час твердиня була захоплена королем Казимиром Великим і згодом відбудована наново. Фортеця Тустань входила до системи карпатської оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а згодом Галицько-Волинського князівства. Тустань знаходилась по сусідству з Львовом, Перемишлем, Галичем,Теребовлею, Кросно. Вигідне територіальне розташування дало можливість місту-фортеці стати своєрідною торгівельною митницею. Підтвердженням цьому слугують, знайдені тут арабські монети дирхеми, датовані 9–11 століттями. Також Тустань була прикордонним та митним центром між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною, а пізніше між Польським королівством та Угорщиною. Твердиня Тустань простояла до 16 століття, а далі почала занепадати.
До Урицького скельного комплексу входять 7 груп скель: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб, Ґулька, Хрест та Безіменна скеля. В комплексі домінує скельна група Камінь. Висота цієї скелі над рівнем долини становить 87 метрів. Вона розташована в центрі природного амфітеатру, який був сформований схилами ближніх гір Горбище, Старий Горб, Турків, Товар, Стовба, Діл, Перенизь, Вороновий хребет та інших. З плином часу кварцові пісковики змінювали вигляд, набуваючи оригінальних дивовижних форм. У деяких місцях можна спостерігати хаотично розташовані брили, ще десь утворилися грубі моноліти. В скельній групі Камінь утворилося багато природних тріщин і печер, деякі з них людина створила власноруч. Тут можна зустріти витвори, створені водою. Зокрема в нижній частині скельних виступів вертикальні тріщини розширили водні потоки, у них з’явились кілька гротів до 2 метрів заввишки та 3–5 метрів завдовжки. Ці гроти назвали: «Чотири Велетні», «Три пальці», «Чотири списи» і «Орел». Окремі ділянки поверхні Урицьких скель вкрилися округленими заглибленнями, розділеними тонкими кам’яними стінками, це сталося внаслідок ерозії, спричиненої вітрами. Цей витвір природного мистецтва нагадує бджолині стільники.
Урицькі скелі також являються археологічною пам’яткою. На цій території археологи знайшли рештки давньоруської фортеці Тустань. Найбільш сенсаційною знахідкою вважаються дерев’яні елементи 10 століття: фрагменти брусів, дощок із врубками «ластівчин хвіст», фрагменти одвірків, стовпові конструкції галереї, драниці, ґонти. Також тут були знайдені: скло, кераміка та шкіряні вироби. Серед металевих предметів знайшли: бронзову булаву першої половини 13 століття; фрагмент меча; хрестик-енколпіон; щиток персня з гравірованим рисунком птаха; сокиру; наконечники стріл та списів; кресала; шпори; голки; застібки до книжок.
Урицькі скелі вважаються безцінною пам’яткою за кількістю збережених петрогліфів – наскельних зображень. На скелях віднайдено близько 270 солярних знаків, здебільшого – це символи сонця, кола, диски, спарені і концентричні кола тощо. Ці символи належать до віку раннього заліза. Найбільш цікавим серед петрогліфів в Уричі є двометрове зображення людського обличчя. Округле за формою лице, видовбане в скелі, риси обличчя передані місяцеподібними заглибленнями так, що повіки прикриті. Є припущення, що цей комплекс являється святилищем астрономічно-календарного типу, що пов’язане із рухом Cонця. Також на скелях часто зображені: вершник на коні, лось, вовк тощо. Ці зображення, дуже схожі та ті, що залишили по собі кочові племена ранньоскіфського періоду, виконані у так званому «звіриному стилі». На скелях проглядається ще дуже багато оригінальних зображень, таких як: «танцюючі чоловічки», «ріг достатку», «колесо Юпітера», «п’ять поєднаних спіралей» та інші.
На території заповідника діє комплексний квиток, який дозволяє користуватися облаштованими маршрутами, місцями відпочинку, вести аматорську фото- та відеозйомку, а також побувати в музеї історії Тустані та культурному центрі «Хата у Глубокім»(«Бойківська хата»). Заповідник працює щодня з 9:30 до 17:00 (листопад – березень), з 10:00 до 18:00 (квітень – жовтень). Вихідні: Різдво, Водохреще, Великдень. Неподалік від Урицьких скель є стоянка для авто, кафе та ринок сувенірів.
Доїхати до села Урич можна зі Львова. Відстань від обласного центру – 120 кілометрів.
На авто прямувати трасою Е471 до Стрия, далі повернути праворуч на Дрогобич, а звідти на Східницю. Відрізок дороги від Східниці до Урича – в поганому стані.
Автобусом або електричкою необхідно діставатися до Стрия, далі автобусом «Стрий – Сопіт» (до зупинки «Підгірці»), а звідти 5 кілометрів пішки. Або ж автобусом «Львів – Східниця», далі 7 кілометрів пішки чи на таксі. Також можна їхати автобусом або електричкою до Сколе, де пересісти на автобус «Сколе – Урич» або «Сколе – Сопіт – Урич» (ходять рідко).
