Візитною карткою Полтавщини безперечно є Кочубеївські дуби. Знаходяться Кочубеївські дуби на Полтавщині, у Диканьці. Ці столітні велетні вважаються одним зі 100 природних чудес України. Колись величні дерева оточували родовий маєток Кочубеїв. До нашого часу від діброви залишилось всього декілька дубів. Дуби – велетні мають статус пам’ятки природи і входять до складу ландшафтного парку «Диканський».
До наших днів залишилось всього 4 дуби, віком понад 300 років. Висота велетнів сягає понад 20 метрів, а діаметр стовбурів становить понад 1,5 метри. Три дуби ростуть поруч в один ряд, а четвертий росте ближче до села Диканька. Біля пам’яток природи встановлені лавиці для відпочинку. Ці старовинні дерева були описані ще видатним російським класиком Олександром Пушкіним у його поемі «Полтава».
Своєю появою дубова алея завдячує генеральному судді Василю Кочубею та полтавському полковнику Івану Іскрі, які їх посадили. В 1861 році дубова алея налічувала 68 дерев. Посеред алеї простягалась дорога, яка вела до садиби Кочубеїв. У 1930 році почали вести офіційну документацію дубових дерев, тоді було зареєстровано всього 5 дерев. Найбільший дуб мав назву Мазепи, інша його назва була – дуб Марії. Існує легенда, що саме під цим дубом зустрічалися гетьман Іван Мазепа і Марія (Мотря) Кочубей. Нажаль, до наших днів це дерево не збереглось. У 1934 році, під час негоди, в нього влучила блискавка і дуб згорів.
Найзручніший спосіб дістатися до Диканьки і помилуватися Кочубеївськими дубами – це скористатися власним авто. Сюди від Полтави веде траса Н12. Орієнтиром у селі може слугувати Свято-Миколаївська церква, поруч із нею є паркувальний майданчик.
