back to top

Особняк Філіппова, Житомир

Особняк Івана Філіппова в Житомирі є визначною пам’яткою архітектури кінця XIX – початку XX століття, що відображає історію та культурну спадщину міста. Розташований на розі вулиць Великої Бердичівської та Шевченка, цей двоповерховий будинок у стилі бароко привертає увагу своєю вишуканою архітектурою та багатою історією.

Історія особняка починається у 1886 році, коли відомий житомирський нотаріус та адвокат Іван Миколайович Філіппов вирішив оселитися на південній околиці Житомира. Спочатку він збудував невеликий дерев’яний будинок, який слугував йому житлом та робочим місцем. З часом, завдяки успішній професійній діяльності, статки Філіппова значно зросли, що дозволило йому у 1903 році провести масштабну реконструкцію будинку. Дерев’яна споруда була перетворена на розкішний особняк у стилі бароко, який став окрасою південної околиці міста.

Архітектура особняка вражає своєю елегантністю та витонченістю. Будівля умовно поділяється на три частини: центральну, яка виступає вперед, та два бічні крила. Фасад оздоблений білими арками, витягнутими округлими вікнами та пишною ліпниною, що надає будівлі вишуканого вигляду. Приємний зелений колір фасадів у поєднанні з білими колонами створює гармонійну палітру, яка підкреслює архітектурну довершеність споруди.

Після Жовтневої революції 1917 року Іван Філіппов був змушений покинути особняк, і будівля перейшла у державну власність. Протягом десятиліть вона виконувала різні функції: тут розміщувалася школа №22, пізніше – міський РАЦС. Наразі в особняку розташований Дім української культури, який є центром культурного життя Житомира та зберігає історичну спадщину міста.

Особняк Філіппова є пам’яткою архітектури місцевого значення та входить до реєстру пам’яток культурної спадщини України під номером 18. Його архітектурна цінність полягає у збереженні стилістичних особливостей бароко, що були характерні для житлових будівель кінця XIX – початку XX століття. Це робить особняк важливим об’єктом для вивчення архітектурної спадщини Житомира та України загалом.

Сьогодні особняк Філіппова є не лише архітектурною перлиною Житомира, але й важливим культурним центром. Дім української культури, розташований у його стінах, проводить різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію української культури, мистецтва та традицій. Це сприяє збереженню та розвитку національної ідентичності, а також залученню громадськості до культурного життя міста.

Особняк Івана Філіппова є яскравим прикладом поєднання історії, архітектури та культури, що робить його невід’ємною частиною спадщини Житомира. Він нагадує про минулі часи та видатних особистостей, які зробили внесок у розвиток міста, і водночас служить сучасним потребам громади, залишаючись живим осередком культурного життя.

ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ

Літак Іл-18Б, Луцьк

Серед численних цікавих об’єктів у Луцьку особливу увагу привертає...

Музей історії футбольного клубу «Шахтар», Донецьк

Футбольний клуб «Шахтар» — одна з найвідоміших спортивних команд...

Палац Справедливості, Львів

У самому серці Львова, на вулиці Чоловського, височіє одна...

Музей археології Національного заповідника «Глухів»

На Сумщині в місті Глухові розташований музей археології Національного...

Пам’ятник бригадирові Горичу, Очаків

У самому серці Очакова, на перехресті вулиць Шмідта та...

Національний університет «Острозька академія», Острог

Один з найстаріших навчальних закладів у Східній Європі розташований у Рівненській області у місті Острог – це Національний університет «Острозька академія». Створений Університет «Острозька академія»...

Пам’ятник Пирогову, Вінниця

Пам'ятник Миколі Івановичу Пирогову у Вінниці — це важлива історико-культурна пам’ятка, що вшановує видатного хірурга, вченого та громадського діяча, який значну частину свого життя...

Чернелицький замок, Чернелиця

На мальовничому пагорбі над річкою Дністер, у селі Чернелиця Івано-Франківської області, височіють залишки Чернелицького замку – однієї з яскравих пам’яток оборонної архітектури XVII століття....

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я