Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької розташований у самому серці Львова. Голоси всесвітньо відомих майстрів оперного співу лунають в його стінах вже понад сто років.
У 1885 році, коли забруднену річку Полтву, що протікає центром міста, вирішили взяти у колектор та зробити підземною, розпочалася історія створення Львівського оперного театру. На звільненому місці міська влада вирішила побудувати оперний театр. Конкурс на будівництво виграв архітектор королівських палаців у Німеччині Зигмунт Горголевський. Журі було захоплено не тільки красою проекту архітектора, а й новаторською інженерною думкою. Він вирішив використовувати під фундамент цегляні блоки, щоб краще зміцнити його на ґрунті із підземними водами. Львівський оперний театр – це єдиний театр Старого Світу, що побудували на річці. Розпочалось будівництво у 1897 році. 4 жовтня 1900 року відбулося урочисте відкриття театру.
Кращі художники та скульптори Львова працювали над оздобленням театральної будівлі. Частину цієї кропіткої праці можна побачити розглядаючи фасад театру, та найбільша краса ховається всередині споруди. Будівля оперного театру побудована у стилі «віденського псевдоренесансу», що поєднує у собі архітектурні напрямки ренесансу та бароко. Фасад театру викликає захоплення своїм багатством, різноманітністю та величчю. Над головним карнизом розміщені статуї восьми муз, які були створені відомими скульпторами. Над статуями муз – горельєфна композиція «Радості та страждання життя». По центру над самим входом височить Слава з пальмовою гілкою в рука.
Інтер’єр театру викликає безперечне захоплення. Тут чудово поєднуються позолота, різнокольоровий мармур, декоративні розписи та різноманітні скульптури. Потрапивши всередину театру, відвідувачів одразу зустрічає затишний дзеркальний зал із картинами та свічками. Дзеркала розташовані одне навпроти одного, що візуально збільшує зал. Цей зал розділений на три частини за допомогою арок. У нішах встановлені бюсти видатним драматургам та композиторам: Петру Чайковському, Семену Гулаку-Артемівському, Миколі Лисенку, Михайлу Глінці. Над дзеркалами розміщені картини із фрагментами оперних та драматичних спектаклів. Під плафоном – полотна, що відображають усі чотири пори року, різні види мистецтв та професій. На другому поверсі будівлі зберігаються речі та предмети побуту Франца Йосипа.
Зал для глядачів складається із чотирьох ярусів і своєю формою нагадує ліру, та може вмістити в собі понад тисячу людей. Зал декорований ліпниною, розписами та скульптурами. У театрі знаходиться три унікальні балкони. На першому балконі розміщено дванадцять картин, які вирізані на сірому мармурі та відображають міфологічні сцени, на другому – атланти, а на третьому – жіночі та чоловічі статуї. Над сценою знаходиться плафон «Апофеоз слави», скульптури Генія та Ангела та старовинний герб Львова. Перлиною сцени Окрасою сцени є декоративна завіса «Парнас», яку опускають з нагоди прем’єр та урочистих подій. На ньому зображені алегоричні постаті міфічних богів.
Для того, щоб побачити велич та красу, яку поєднав у собі Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької, всередину будівлі можна потрапити з екскурсією, придбавши квитки на оперу чи простий вхідний білет.
Дістатися до театру можна скориставшись будь-якою маршруткою чи трамваєм, що прямують через центр міста. Із залізничного вокзалу йдуть маршрутки №29, 32, 25. На таксі треба їхати за адресою: проспект Свободи, 28.
