На Полтавщині в селищі Диканька розташований Бузковий гай. Місцеві жителі називають це місце – «Найбільшим букетом у світі». Кожного року в травні місяці сюди приїздить безліч туристів зі всіх куточків України, аби на власні очі побачити цю неймовірну красу.
Бузковий гай у Диканьці з’явився на початку 19 століття. Двохсотрічний квітучий гай займає площу приблизно в два гектари. Колись в цій місцині добували глину для цегляного заводу Віктора Павловича Кочубея, нащадка козацького старшини Кочубея, що зрадив Івана Мазепу. З часом розміри ями все зростали, а її глибина сягнула п’яти метрів. Коли завод зачинився, на місці видобутку глини, залишилася потворна вирва. За розпорядженням Віктора Кочубея пустку засадили кущами бузку. Для майбутнього гаю придбали близько сорока різних сортів бузку з ландшафтних парків. Посадкою кущів зайнялися найкращі садівники.
В період Радянського союзу, частину Бузкового гаю вирубали. Радянська влада вважала його «символом буржуїв» і хотіла знищити. На щастя, більша частина кущів залишилась вцілілою. У радянський час у бузковому гаю проводили щорічне Свято пісні. Нині щороку в травні тут проходить фестиваль «Пісні бузкового гаю».
Місцеві жителі розповідають про бузковий гай цікаву легенду. Кажуть, що дочка Віктора Павловича Кочубея хворіла на туберкульоз. За порадою лікаря, Кочубей висадив бузковий гай, щоб його повітря продовжило життя тяжкохворої Ганнусі. Під час цвітіння кущів, дочка Віктора Павловича почала розквітати. Та коли бузок зів’яв, життя дівчинки також згасло.
Бузковий гай розкинувся на південній околиці Диканьки. Він є частиною регіонального ландшафтного парку «Диканський». Неподалік знаходиться ще два цікавих туристичних місця – Кочубеївські дуби та Свято-Миколаївська церква.
