Завдяки множинним природним явищам та за допомогою горотворчих процесів понад 25 мільйонів років тому з’явилися Карпатські гори. Карпати – це гори середньої висоти, максимальна висота їх сягає трохи більше 2000 метрів. Вершиною Карпат є масив Чорногора із піковою точкою на горі Говерла. На висоті 2061 метрів встановлено багато українських стягів, що принесли підкорювачі вершини. Після підписання Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, щороку на Говерлі підіймають Державний прапор.
Багато туристів мріють підкорити Говерлу і помилуватися безкрайніми краєвидами та мальовничою природою Карпат. Гора Говерла межує з Закарпатською та Івано–Франківською областями і входить як до Карпатського біосферного заповідника, так і до Карпатського національного природного парку водночас, тому і охороняється ними обома. Схили гори зачаровують смерековими та буковими лісами, зі східного боку гори протікає один із витоків річки Прут, також поруч шумить каскад водоспадів висотою понад 80 метрів. Піднявшись на висоту 1500 метрів можна насолодитися широкими просторами, вкритими альпійськими луками – української полонини. Піднявшись стежиною ще на 600 метрів, ви побачите казковий краєвид, що не залишить вас байдужим. Краса блакитного неба зачарує вас своєю безкінечністю та неосяжністю. Від місцевих пейзажів просто перехоплює дух, тут і вершини Карпатських гір сяють зеленню полонин, і Чорногорський хребет вкритий лісами.
Природа Карпат багата не тільки на флору, а і на фауну. У лісових хащах живе безліч тварин, деякі з них занесені до Червоної книги України. Тут можна зустріти: лисицю, вовка, благородного оленя, європейську косулю, вовчка лісового, білку, лісового кота та бурого ведмедя. Тут також мешкає багато птахів, таких як: сови, зозулі, синиці, яструб, сапсан, канюк та багато інших птахів.
Вся ця краса дозволяє наповнити душу світлими емоціями та відпочити у тиші та спокої і відчути карпатський дух та єднання з природою. Тому щороку Говерла приваблює все більшу кількість туристів та альпіністів. Але за дослідженнями вчених, щоб не наносити екологічне навантаження на гору та зберегти її благополуччя потік відвідувачів не повинен перевищувати 200 осіб на добу.
Існує красива легенда про походження гори Говерли. За цією легендою, в давні часи мир та спокій панував у картацьких горах і правив цією казковою місциною Цар гір. Мав цей Цар багато синів та дочок, які допомагали йому доглядати за всіма цими природними дивами, за деревами і кущами, тваринами і птахами, озерами й потічками-річками. Найулюбленішою дитиною Царя була молодша дочка на ім’я Говерла. Говерла була чиста і світла, як вранішня роса, і ніжна та радісна, як літнє сонечко. Та люблячий батько почав помічати, що улюблена донька почала пропадати десь у лісах до самого заходу сонця. Тоді Цар вирішив прослідкувати де пропадає весь цей час Говерла і доручив цю місію своєму вірному помічнику – Вітрові. На заході сонця повернувся Вітер і розповів Царю таку історію: «Шановний Царю гір, увесь день я тишком-нишком слідував за дочкою твоєю Говерлою і привела вона мене до парубка людського. Як дізнавсь я пізніше, звати його Прут, і бачаться вони вже не вперше. Кохання я побачив у їхніх очах і серцях. Тож вітаю тебе, мій любий Царю!» Не порадувала ця новина величного Царя, почала роз’їдати його з середини злість. Цар вважав, що кохання до простого парубка є ганебним і не достойним для його дочки. Зі злості прокляв від свою улюблену доньку і перетворилась вона на високу гору. Та завдяки щирому коханню Прута, чари можна було розвіяти, для цього йому було потрібно піднятися на вершину тої гори до настання світанку і звідтіля проказати слова кохання. З усіх сил мчав закоханий парубок до вершини гори, але перші промені сонця засяяли над Карпатами, а Прут не подолав і половини шляху. Тоді він сів на схілі гори і заплакав горючими сльозами. Такими гірким були його страждання, що він перетворився на річку. І досі Прут омиває своїми водами кохану Говерлу.
