Він народився з мрії про з’єднання. Міцний, мов слово честі, і довгий, мов шлях історії, Центральний міст у Дніпрі не просто переправа через могутню ріку — це живий символ міста, що стрімко крокує крізь десятиліття, з’єднуючи минуле, сучасне і майбутнє.
Історія Центрального мосту (офіційно — Центральний міст через річку Дніпро) почалася в 1950-х, коли місто, тоді ще Дніпропетровськ, потребувало нового зв’язку між правим і лівим берегами. Попри те що Амурський міст уже функціонував, промисловість розросталася, а транспортний трафік стрімко збільшувався.
Проєкт майбутнього мосту затверджено в 1959 році, і вже у 1964 році розпочалося будівництво, яке тривало майже шість років. У 1975 році, після ретельного випробування конструкцій і мостових опор, переправа була урочисто відкрита. Вона отримала назву Новий міст — на відміну від старшого Амурського.
Центральний міст протягується на 1478 метрів, має 27 прольотів і забезпечує двосмуговий автомобільний рух у кожен бік, а також тротуари для пішоходів. Його конструкція — це поєднання залізобетонних і сталевих елементів, характерних для інженерних рішень 70-х років. Основу складають залізобетонні балки коробчастого перерізу, що лежать на масивних опорах, закладених глибоко в дніпровське дно.
Особливістю мосту є його транспортна роль: щодня через нього проїжджає понад 40 тисяч автомобілів, роблячи його однією з найзавантаженіших артерій міста.
У житті цього мосту було все: і злети, і втома металу, і гучні ремонти. З 2000-х років конструкція почала потребувати серйозної реконструкції, адже десятиліття безкапітального втручання дали своє. Наймасштабніші роботи стартували у 2017 році, під час яких переправа була частково закрита, а містяни вчилися обходити проблеми, стоячи в заторах або перебираючись через Амурський міст.
Реконструкція тривала із затримками й конфліктами, але завершилася в 2020 році, оновивши дорожнє полотно, опори та систему освітлення. Відтоді міст став безпечнішим і зручнішим, а вночі сяє сотнями ліхтарів, відбиваючись у тихій воді Дніпра.
Центральний міст — це більше, ніж дорога. Це щоденна дорога на роботу, подорож до родичів, прогулянка на велосипеді чи зустріч із заходом сонця. Це архітектурна рима між лівим і правим берегами — індустріальним і житловим, давнім і сучасним. Він — мов промінь, що прорізає не тільки ріку, а й сам час.
І коли містяни йдуть по ньому, споглядаючи храми на правому березі або плавні на лівому, вони відчувають, як міст несе їх через історію міста — з минулого в майбутнє.
Цікаво знати:
- За роки свого існування міст змінив кілька назв: від «Нового» до «Центрального».
- Його ремонт 2017–2020 років обійшовся міському бюджету приблизно в 400 мільйонів гривень.
- Центральний міст — найкоротший шлях між історичним центром Дніпра і найбільшим житловим масивом лівого берега — ж/м Лівобережний.
Центральний міст — це не лише інженерна споруда. Це образ місця, де місто стискає руку самому собі. І поки вода несе свою вічну пісню під його прольотами, міст мовчки стоїть, тримаючи на собі пульс цілого мегаполіса.
