В селищі Тростянець, що на Чернігівщині розкинувся мальовничий дендропарк «Тростянець». Парк визнаний пам’яткою садово-паркової архітектури середини XIX століття та має загальнодержавне значення. Загальна площа парку в наші дні сягає понад 200 гектарів, з яких приблизно 10 гектарів займають ставки. На території парку чотири ставки: Великий, що вважається композиційною віссю парку, Безіменний, Лебединий та Куциха. Зараз флора Тростянецького дендропарку налічує біля 500 видів дерев та кущів, серед них — кілька екзотів віком до 180 років, а також понад 250 видів квітів. План парку був створений садівниками з Петергофа братами Євстигнєєвими. Після зруйнування садиби, на території парку збереглися флігелі, що слугували місцем проживання для шанованих відвідувачів: митців, громадських діячів тощо.
Засновник парку Іван Михайлович Скоропадський був похований на своїй улюбленій ділянці Тростянецького дендропарку, на його могилі було встановлено мармуровий надгробний пам’ятник у вигляді янгола. До нашого часу зберігся лише постамент зі зверненням берегти парк, а пам’ятник встановили новий. Прикрашали парк скульптури привезені зі степу – половецькі баби. Три жіночі скульптури було розміщено в різних частинах парку, а чоловічу фігуру було встановлено на Дідовій горі. Нажаль до нашого часу збереглося лише половина скульптур, інші були викрадені у 2000-х роках.
Історія створення Дендрологічного парку «Тростянець».
Тростянецький парк був створений за ініціативою мецената Івана Скоропадського у 1834 році. На створення цього природного дива Скоропатського надихнув французький ландшафтний парк Д. Ротшильда. Розпочалося створення парку з висадження місцевих видів дерев навколо садків, які розділяли територію на дві частини. Але всі дерева не прижилися. Після цього меценат вирішив створити на території парку власний розсадник. І з другої спроби дерева були вдало висаджені. В подальшому територію парку поповнили різні види дерев привезені з різних куточків України та світу. Серед них екзотичні дерева привезені з Києва, Харкова, Франції, Латвії, Росії тощо. З 1858 року почалися роботи з перебудови парку з рівнинної форми на більш рельєфну. Керував роботами, що тривали протягом 30- ти років, головний садівник К. Д. Шлінглоф. Врешті вдалося створити гірські ландшафти, загальною площею близько 30 гектарів, а подекуди висота насипів сягає 35 метрів. Починаючи з 80 –х років ХІХ століття формування захисних насаджень та ландшафтів було закінчено. Були облаштовані зони відпочинку з лавками й альтанками та прокладені алеї. Парк прикрасили мостами, скульптурами та невеликими спорудами. Після революції 1917 року та смерті Скоропадського Тростянецький парк зазнав значного занепаду. У 1918 році була зруйнована дерев’яна садиба з вежами 1833 року будівництва. Майже вдвічі зменшився видовий склад рослин. Початок відродження дендропарку припав на 1951 рік, коли його передали у відомство Академії наук УРСР. В цей час активізувалась науково-дослідна та культурно-просвітницька діяльність. Було створено виробничий розсадник і арборетум, де росте близько тисячі деревних видів. Вирощені в Тростянецькому парку декоративні саджанці постачалися на Північ України, Росію та Білорусь. Була налагоджена реалізація насіння екзотичних рослин.
Тростянецький дендропарк – це ідеальне місце для єднання з природою та чудове місце для сімейного відпочинку в будь-яку пору року. Так як територія парку дуже велика, тому ось перелік місць вартих уваги: Лебединий став, тисова галявина, галявина кедрів, «Вестибюльна» галявина, галявина велетенських туй, галявина «8 братів», галявина «3 сестри», модринова алея, «Швейцарська ущелина», «Колона смутку». Також окрім прогулянки парком, тут можна влаштувати пікнік та погодувати лебедів. Ще територією парку організовуються екскурсії.
Мандруючи Чернігівщиною можна також відвідати приватний краєзнавчий музей, що розташований у Тростянці, та скористатися можливістю пройти майстер-клас із виготовлення металевих прикрас та предметів вжитку. Цінителям солодощів тут можна продегустувати місцевий мед. Неподалік розташований Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Сокиринський архітектурно-парковий комплекс, Густинський Свято-Троїцький монастир часів бароко.
