Ненаселений людьми острів Джарилгач є найбільшим за площею та другий за довжиною острів в Україні і Чорному морі. Острів входить до національного природного парку “Джарилгацький”. Від міста Скадовська Джарилгач відділяють приблизно 7 км Джарилгацької затоки. Дістатися сюди можна, скориставшись яхтою, корабликом чи катамараном. Протяжність острова із заходу на схід – приблизно 42 км, із півночі на південь – 4,6 км. Рельєф складається з піщаних дюн, подекуди заліснених, прибережних болотистих низовин та лиманів. Більша частина території знаходиться нижче рівня моря. Середня температура влітку коливається в межах 22–24°С, що робить острів привабливим для відпочивальників і туристів.
Своєю надзвичайною флорою і фауною Джарилгач приваблює любителів природи, природознавців та вчених. Найпоширеніші представники фауни – це олені, муфлони, лані, дикі кабани, лисиці та зайці. Також постійними мешканцями острова стали перелітні птахи. Тут можна побачити таких пташок, як: качки, гуси, лебеді, крячки, кулики, коровайки, чаплі та навіть пелікани. В парковій зоні збереглись рідкісні види рослин та квітів. На острові можна побачити, занесений в Червону книгу України – золотобородник. Джарилгацька затока, що відділяє берег від материка, багата морськими жителями.
Походження назви острова достеменно невідома. У перекладі з кримськотатарського Джарилгач означає «обпалені дерева», «горілий ліс» чи «обпалені ліси». Статус та приналежність території острова періодично змінювалась починаючи з 20х років ХХ століття. Спочатку острів закріпили за заповідником Асканія Нова, потім приєднали до Приморського заповідника, згодом надали статус Чорноморського заповідника. Починаючи з 1937 року територію заповідника передали під випас худоби Скадовським колгоспам, що перетворило острів на суцільну пустелю. Довгий час острів залишався в забутті. Але вже у 2009 році Джарилгач та прилеглу частину акваторії долучили до створеного Національного природного парку Джарилгач.
Існує легенда про створення острову Джарилгач. За легендою, в стародавні часи син морської богині Фетіди Ахіллес закохався в одну з жриць Артеміди, на ім’я – Іфігенія. Але жриця не бачила себе дружиною Ахіллеса і вирішила втекти в морські глибини, сховавшись назавжди в морських хвилях. Коли Ахіллес переслідував свою кохану Іфігенію, богиня Артеміда сипала їй під ноги пісок, щоб допомогти врятуватися своїй вірній жриці. Так і утворився острів Джарилгач.
Окрім первозданної природи, флори і фауни привабливим для туристів, острів робить прісноводне джерело на березі моря. За легендою, прісна вода пробилась крізь землю в тому місці де Ахіллес наздогнав Іфігенію. Також своєрідною родзинкою Джарилгача є старий маяк, спроектований та побудований ще у 1902 році одним із учнів відомого архітектора Ейфеля.
