В Дніпропетровській області, в місті Дніпро, на Монастирському острові, у парку імені Т. Г. Шевченка, де встановлено найбільший в Україні пам’ятник Кобзарю, було відтворено поріг Ревучий. За заповітом Т. Г. Шевченко просив, щоб його поховали там, «де реве Ревучий» і мрія Кобзаря втілилася у життя. Хоч Тараса Григоровича і поховали біля Канева, але 14 вересня 2013 року, до Дня міста та 200-річчя від народження Кобзаря, на гранітних схилах Монастирського острова відбулося урочисте відкриття, рукотворного водоспаду на його честь. Відкриття водоспаду відбувалося досить феєрично, Олександр Вілкул, Іван Куліченко, Дмитро Колесников і Євген Удод підняли руки і дали сигнал козакам, що стояли біля чотирьох гармат на нижньому оглядовому майданчику навпроти водоспаду. Після того як пролунав залп гармат, водоспад заволокло димом і всі присутні почули його «рев».
«Поріг ревучий» дійсно був одним з порогів на Дніпрі, але зник після запуску Запорізької ГЕС. Сьогодні ж це ім’я закріпилося за декоративним водоспадом, який створили, щоб вшанувати славу українських козаків, які з легкістю долали на своїх “чайках” смертоносні пороги Дніпра.
«Поріг Ревучий» це – єдиний штучний водоспад в Україні. Створив це диво архітектор Дмитро Волік. Висота водоспаду 17 метрів, ширина – 20 метрів. Жодного камінчика з природного моноліту не було знято при облаштуванні водоспаду, натомість до нього було додано ще 70 тонн каміння,що було підібрано таким чином,щоб його вік збігався з віком граніту на самому острові. Каміння було привезено зі степів Солонянського району, потім його змонтували на водоспад. Продуктивність водоспаду складає 1600 кубічних метрів на годину. Колосальний обсяг води з глибини 3 – х метрів ріки Дніпра качають насоси. Завдяки самовідданій праці підрядника будівництва, директора ПП «Нова» Богдана Водолажченка, всі роботи були проведені без пошкоджень ландшафту. Водоспад може працювати в декількох режимах. Родзинкою місцевого дива є те, що водоспад підсвічується в формі та кольорі Державного прапору України.
З самого острова не видно водоспад Ревучий, але чутно як ревуть його могутні потоки води. Для містян і гостей міста обладнано верхній оглядовий майданчик на набережній, де встановлено лавки, що дозволяє в повному обсязі помилуватися красою водоспаду та скелями острова.
Навколо острова існують численні легенди. Одна з них про те, що в Писанні святого Феодосія острів Монастирський згадується в якості самої крайньої північної точки, до якої на початку І століття до н.е. дійшов Андрій Первозванний – учень Христа, що мандрував східними країнами з православною місією. Після того, як він встановив православний хрест на місці святилища скіфів, під ним з’явився могутній водоспад.
Існує версія, що місце для водоспаду вибране саме там, де є вхід до підземних печер.
Острів Монастирський має найпотужнішу енергетику в Україні. Це підтвердило багато біоенергетиків та вчених. Серед вчених існує думка, що в цих місцях відкриваються паралельні світи. Біля пам’ятника Т. Г. Шевченку, на одній з доріжок регулярно з’являються розриви хрональних полів, потрапивши в які людина відчуває космічну невагомість, годинник починає збиватися і можна побачити інші світи. Згідно інших досліджень була виявлена піраміда, що знаходилась на глибині 70 метрів. Існують здогадки, що саме з цієї піраміди відбувається потужний енергоінформаційний обмін з всесвітом. Тому острів Монастирський було включено до переліку 22 місць з потужною енергетикою і входом в паралельні простори.
Водопад працює лише у святкові та вихідні дні, а також щовечора. У вечірній час він підсвічується різнокольоровим світлом. З листопада по квітень (інколи травень, в залежності від погоди) він не працює.
