На Сумщині в Лебединському районі в селищі Межиріч розташована гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення – озеро Шелехівське. Водойма знаходиться на території Межиріцької сільської ради, на землях лісового фонду Державного підприємства «Лебединське лісове господарство». Озеро займає досить незначну площу – сім гектарів. Унікальність цієї водойми полягає в тому, що вона виникла досить давно на дні глибокої, вкритої лісовою рослинністю балки на правому березі річки Псел. Шелехівське озеро виникло в результаті зсувів земної поверхні під час танення льодовика. Водойма має джерельний тип живлення. Озеро оточує мальовнича природа гідрологічного заказника місцевого значення «Шелехівський». Шелехівське озеро зберегло свою первозданну красу завдяки своїй віддаленості від цивілізації і невеликій кількості туристів.
Шелехівське озеро має тектонічне походження. Воно утворилося на дні широкої балки. За гіпотезами науковців, водойма виникла ще в льодовиковий період, а її вік може бути не меншим ніж у відомих озер Байкал або Вікторія. Шелехівське озеро має невелику глибину, та незважаючи на це, вода тут чиста і прозора.
Назву озера пов’язують із козацьким сотником Селехівським, що оселився в цих краях всередині 17 століття разом із козаками-переселенцями з Правобережжя. Від садиби сотника нині залишилися лише руїни. А колись від його будинку вела алея, поряд розташовувався водяний млин і гребля. Багато років тому, у лісі, біля джерелець стояли хати селян. Місцеві краєзнавці відшукали прізвища деяких з них: жили тут Коваленки, Кищики, Смолови, Коницькі.
Шелехівське озеро дуже красиве і тихе. Навколо нього досить дика і незаймана місцевість. В цьому місці панує спокій і природня сила. На озері є невеличкий острів, який з’єднується з берегом невеликім містком. На острівці встановлена альтанка з лавицями, де можна перепочити.
Навесні та восени дістатися до Шелехівського озера досить важко, адже дорогу до нього розмивають дощі. Частенько туристам приходиться звертатися до мешканців сусіднього села Межиріч, щоб вони доставити їх на місце УАЗиком або трактором.
На берегах Шелехівського озера ростуть берези, верби, вільхи, а далі в лісі – дуби, дикі груші, клени, акації та сосни. У підліску багато папороті, зарості ожини й хмелю.
Із північного боку озера є чимало джерел, ця місцевість називається Гузир. Рибалки кажуть, що з цієї сторони озера водиться чимало чистоводної риби: окуні, щуки, лини. З південного боку на дні озера багато мулу. Тут переважає карась, в’юн, а також багато річкових раків.
Доїхати до Шелехівського озера можна на авто дорогою Н07, яка веде з Києва до Сум. За Ромнами, біля села Штепівка, повернути на дорогу місцевого значення Т1906 в бік села Межиріч. Щоб потрапити до озера, на в’їзді в Межиріч треба повернути ліворуч, на північ, а через півтора кілометри – на ґрунтову дорогу, яка й приведе до потрібного місця.
